Що це? Зрада? Чи злочинна халатність?
І чи не причетний до неї сам гарант наших прав?
Микола Нагорний: Варто подякувати Ларисі Волошиній за статтю, в якій вона намагається привернути увагу вищого керівництва держави до ризиків та небезпек, що поступово наближаються до України. Те, що ворог не заспокоїться, треба зрозуміти усім громадянам, а в першу чергу військовому керівництву на чолі з президентом В.Зеленським. Аналізуючи події, які відбуваються в країні, приходжу до висновку, що ми вже це проходили за часів президента-втікача В.Януковича. Важко зрозуміти: це робиться навмисно чи свідомо. Захоплення Одеси у 2014 році не відбулося лише завдяки молодим людям - таким як Сергій Стерненко, які є шанувальниками футболу, бо саме вони повстали проти продажних на той час міліціонерів та бойовиків, і в такий спосіб зберегли для України перлину біля Чорного моря! І сьогодні велика кількість людей у різних містах країни вийшли з протестом проти неправосудних рішень Приморського суду Одеси. Влада за час своєї каденції постійно провокує населення своїми незрозумілими кроками та рішеннями. Відсутні дії щодо об'єднання людей, яскравим підтвердженням чого є останнє рішення щодо застосування санкцій проти одіозного, усім відомого олігарха.

У ЗМІ вже є повідомлення про те, що його літаки знайшли новий аеродром у Швейцарії саме в той день, коли приймались ці надважливі  рішення. Як це розуміти?  На сході найманці з  Московії та власні колаборанти знову активізували свої обстріли та таємне мінування навколо позицій ЗСУ. І до сьогодні невідомо, хто винен у зриві спецоперації з притягнення до відповідальності приватної армії Московії під кодовою назвою "Вагнер". Керівники ГУР під час їхнього допиту в ДБР пояснили, що така спецоперація була підготовлена, і чекали наказу президента України. Ця спецоперація українських спецслужб, у якій брали участь також спецслужби США та Туреччини, була розроблена за час каденції п'ятого президента  України П.Порошенка, і її реалізація, з дотриманням усіх заходів суворої конспірації, виходила вже на завершальний етап. Важливість її полягала в тому, що нашим розвідникам вдалось переконати терористів, причетних до збиття літаків ЗСУ та інших злочинів, брати участь в нових військових кампаніях. І якби не відбувся витік інформації, то ці злочинці були б в Україні притягнуті до кримінальної відповідальності.

Згоду на завершення операції мав би дати президент України В.Зеленський. Чому він відмовився, ми можемо зробити лише припущення: хтось був дуже зацікавлений в тому, щоб ця копітка робота ГУР успішно не була завершена. Незважаючи на те, що ЗМІ підняли цю тему, Офіс президента вдався до маніпуляцій. Коли ж  ДБР проводила допит представників військової розвідки, то вони дали свідчення про хід операції. Ця інформація органам влади дуже не сподобалась і на них почався тиск. За повідомленням головного редактора сайту "Цензор.нет" Ю.Бутусова президент В.Зеленський вдався до торгів, пропонуючи через довірену особу екскерівнику ГУР В.Бурбі посаду посла в Австралії в обмін на спростування інформації про проведення цієї операції .Треба віддати належне мужності генерала, який відмовився від заманливої  пропозиції, бо для офіцера, генерала слово «честь» не є порожнім звуком.

Є у нас такий собі військовий експерт О.Арестович, який доволі часто мав виступи на телебаченні. Якщо раніше у своїх виступах він намагався дотримуватися об'єктивності відносно ведення бойових дій на Донбасі, то після його призначення у контактну групу щодо переговорів з представниками «днр/лнр», риторика його змінилась. Невідомо, з яких мотивів О.Арестович на телеканалах став переконувати телеглядачів, що спецоперації ніякої не було, залишається загадкою. Це не що інше, як маніпуляція свідомістю. Зовсім не випадково я навів цей приклад,бо О.Арестович, з його слів, є офіцером у відставці і брав участь у збройних сутичках на Донбасі. Два військовослужбовці, дві долі і два підходи до висвітлення подій  у військовій царині. За правду і непохитність В.Бурба був виселений із займаної квартири в містечку, що охороняється, та позбавлений службового автомобіля й документів прикриття. Це дуже небезпечно, бо усі люди з ГУР, які готували цей дуже небезпечний крок влади, проігнорували те, що розвідники є носіями таємниць і можуть стати об'єктом полювання з боку іноземних спецслужб, насамперед, з боку Московії.

У свідомості багатьох громадян країни виникають доволі суперечливі враження: патріотів батьківщини притягують до кримінальної відповідальності, і в той же час з Офісу президента на поверхню виносяться відомості про зрив операції по затриманню людей, причетних до важких злочинів на Донбасі! Що це? Зрада? Чи злочинна халатність? Хто винен? І чи не причетний до неї сам гарант наших прав? Отже, настали часи, коли небезпека чатує на нас і на нашу державу з усіх боків!

Микола Нагорний, журналіст

Коментарі