Попереджувальний саміт: чи стане зустріч у Брюсселі холодним душем для Зеленського
У вівторок президент Зеленський поїде до Брюсселя для участі у головній події року в наших відносинах із Євросоюзом: саміті Україна-ЄС.
За його підсумками Київ неодмінно заявить про дуже успішну для себе зустріч, і навіть зможе проілюструвати свої слова доказами.

Підсумкова заява саміту, проєкт якої давно узгоджений, буде справді непересічною як для таких документів. Також Брюссель підтвердить початок руху до "промислового безвізу", дасть сигнал (хоч і не фінальну згоду) про можливість оновлення Угоди про асоціацію тощо.

Чи не єдиною публічною ложкою дьогтю має стати те, що Євросоюз – попри свої попередні обіцянки – знову візьме паузу у підписанні угоди про "відкрите небо" (яка найбільше відома тим, що полегшує відкриття нових маршрутів лоукостів з ЄС до України). Однак реальної проблеми це не створюватиме – за часів карантину про нові напрямки лоукост-авіасполучення не доводиться і мріяти.

Та є і негативні новини.

Просто вони (поки що) лишаться за межами публічних документів.

Головна з них – те, що лідери ЄС почали стрімко втрачати довіру до Зеленського ще до особистої зустрічі з ним. Адже за останні тижні, коли підготовка саміту вже була завершена, Київ почав "кидати" своїх європейських партнерів, порушуючи домовленості з ними.

Втім, не зрозуміло, чи зважаться європейські лідери щиро сказати президенту України, що вони про це думають. Та чи усвідомить він серйозність ситуації, якщо в Брюсселі з ним говоритимуть звичною для ЄС "дипломатичною мовою".

Дипломатія знайомства

Саміти Україна-ЄС відбувалися щороку, і в липні 2019-го Володимир Зеленський вже встиг взяти участь у одному з них, але це був радше "саміт ввічливості". Новообраний президент України тоді ще не мав свого уряду та не мав змоги показати свою політику в дії; натомість керівники ЄС тоді завершували роботу – вже за кілька місяців мав запрацювати новий склад Європарламенту та Єврокомісії.

Тому зустріч, що відбудеться 6 жовтня, стане для ЄС першою нагодою підбити проміжні підсумки Зе-євроінтеграції.

Не менш важливо, що це буде перша нагода для повноцінної особистої зустрічі Володимира Зеленського з президентами Євроради, Єврокомісії та Європарламенту – Шарлем Мішелем, Урсулою фон дер Ляєн та Давідом Сассолі. За рік їхньої роботи на посаді вони жодного разу не перетиналися вживу з українським президентом (такі плани були, але їх скасував коронавірус).

Те, що вони досі не були знайомі, грає Зеленському на руку.

Адже за усталеними у європейській дипломатії традиціями, починати знайомство з тиску та претензій до партнера не прийнято.

Це правило до певної міри є обґрунтованим.

"Зараз ми маємо налагодити особистий контакт. Якщо почати з негативу, цього не вийде", – пояснив ЄвроПравді європейський дипломат, що долучений по підготовки зустрічей на вищому рівні. Кілька співрозмовників видання також відзначили, що представники нової влади "дуже болюче реагують на критику" та "закриваються", коли чують претензії на свою адресу.

Через це Брюссель опинився перед непростим вибором.

Адже якщо діяти, як диктують традиції, і намагатися будь-що не образити українського лідера, то він може вирішити, що відносини з ЄС розвиваються як годиться. А це – абсолютно не так.

Євросоюз – це "банкомат"?

Тиждень тому сталася неймовірна для Євросоюзу подія: високий представник з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель відмовився від слів та викреслив одне речення із вже опублікованої статті, у якій він підбив підсумки свого візиту до України.

За інформацією ЄвроПравди, ці слова прибрали після наполегливих (чи, точніше, навіть обурених) прохань Банкової. Видалене речення звучало так:

"Як я вже сказав президенту (Володимиру Зеленському), ЄС не є благодійною організацією або банкоматом".

Формальні підстави для обурення у Зеленського були: за даними джерел ЄвроПравди, на переговорах із Боррелем ця фраза від європейського гостя не звучала.

Річ у тім, що високий представник ЄС, звісно ж, не сам писав свою статтю: цей текст готували представники його команди, використовуючи тези, підготовлені до візиту – однак не всі вони прозвучали під час переговорів. Однак згода Брюсселя зробити крок назад і викреслити цю фразу не означає, що у Брюсселя зникли запитання до української сторони.

По-перше, у системі влади Євросоюзу грають роль не так керівники, як їхні команди. І те, що зовнішньополітична служба ЄС підготувала, вичитала та узгодила між купою власних підрозділів текст, який був опублікований за підписом Борреля із доволі жорсткими закидами на адресу України, означає, що в Брюсселі дійсно бачать проблему.

А по-друге, навіть без цієї фрази у статті Борреля лишилися жорсткі тези щодо української влади. Зокрема, там йдеться, що "останнім часом темпи реформ сповільнилися". "Зміна уряду на початку березня та звільнення реформаторів стали тривожними сигналами щодо готовності (української влади) протистояти корупційним інтересам", а "олігархи досі зберігають значний вплив", – заявив Боррель.

Схоже, що публікація такої статті стала для ЄС виходом із ситуації, як не критикувати Зеленського в очі, але дати Києву сигнал, що не все добре.

Втім, відтоді стало ще гірше.

Адже в останній тиждень перед самітом Київ показав намір перетнути ще кілька важливих для ЄС червоних ліній.  Повний текст

Інф.: eurointegration.com.ua

Коментарі