16 лютого 1918 року Законодавчою Радою Кубані у Катеринодарі (тепер – Краснодар РФ) на українських етнічних землях (Кубань, Ставропілля, Чорноморщина, Терщина) було проголошено самостійну Кубанську Народну Республіку. 28 травня 1918 року між Гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським і Головою Кубанської Народної Республіки Миколою Рябоволом було підписано Угоду про воз’єднання України і Кубані. 17 березня 1920 року Кубанська Народна Республіка була окупована більшовицькою Росією.

Напередодні 95-ї річниці самостійності Кубанської Народної Республіки Благодійний фонд “Україна-Русь” звертає Вашу увагу на катастрофічний стан із забезпеченням національно-культурних прав українців, що проживають в Російській Федерації і, зокрема, на теренах колишньої Кубанської Народної Республіки (тепер - Краснодарський і Ставропольський краї).

Так, згідно з переписом населення 1926 року в Кубанському окрузі проживало 916 тис. українців, що складало 62% всього населення. В Ставропольському окрузі – відповідно 246 тис. українців (34%), Чорноморському – 104 тис. (38%), Терському – 194 тис. (30%). Разом тут проживало майже півтора мільйона українців.

Перепис населення 2010 року засвідчив катастрофічне зменшення як чисельності так і частки українців на цих землях. Так, у Краснодарському краї тепер нараховують лише 84 тис. українців (1,6%), а в Ставропольському – 30 тис. (1,1%). Разом – заледве 115 тис. українців, що майже – в 15 разів (!) менше ніж було в 20-хх роках.
Такий демографічний зсув серед українського населення став можливим внаслідок цілеспрямованої політики окупаційної російської влади: голодоморів, репресій, тотального насильного зросійщення, створення штучних умов для відмови від української національності. Адже, лише за даними Кубанського оргвідділу народної освіти у 1925 році, зокрема, на Кубані нараховувалось 900 тис. україномовних мешканців, працювало майже 150 українських шкіл, діяли українські видавництва.

Сьогодні тут немає жодної української школи, дитсадка, спеціального чи вищого навчального закладу з українською мовою викладання. Не виходять україномовні газети чи журнали, відсутні український театр, книгодрукування, немає українського радіомовлення і телебачення. Одним словом, українське населення позбавлене усіх можливих національно-культурних прав.

Просимо Міністерство Закордонних Справ України  порушити перед Російською Федерацією питання щодо вжиття заходів для невідкладного задоволення українцями Кубанського і Ставропольського країв усіх необхідних національно-культурних потреб.

Президент БФ “Україна-Русь”                   
Ростислав Новоженець

Коментарі