Битва за приватизацію історії
У 2020-му році року спливає 75 років від завершення Другої світової війни.
Для Путіна це не просто черговий День Перемоги, а битва за місце на політичному Олімпі планети. Якщо йому вдасться зібрати на трибуни Червоної площі 9 травня 2020 року значущу частину лідерів провідних країн світу, то він — Зевс.

На прийдешній 2020 рік у Путіна великі сподіванки

І всі вони так чи інакше пов’язані з історією. І з тією, в яку Путін збирається у правильний спосіб увійти, і з тією, яку він планує у правильний спосіб написати. Втім, це ж пов’язані речі. Оскільки для того, щоб правильно увійти в історію, треба, щоб вона була правильно написана. І для цього 2020 рік — найбільш відповідний, оскільки цього року спливає 75 років від завершення Другої світової війни. Для Путіна це не просто черговий День Перемоги, а битва за місце на політичному Олімпі планети. Якщо йому вдасться зібрати на трибуни Червоної площі 9 травня 2020 року  значущу частину лідерів провідних країн світу, то він — Зевс. Якщо знову приїде один Додон, то Зевсом Путін, звичайно, залишиться, але тільки для російських телеканалів. Поки що битва за наповнення гостьової трибуни на ювілейному Дні Перемоги для Путіна складається непогано.

Дуже великий подарунок Путіну зробили французи, обравши своїм президентом Макрона. Ще наприкінці червня Макрон заявив, що у травні 2020 року відвідає Москву з нагоди святкування 75 річчя Перемоги.

Далі — президент Сербії Олександр Вучич. «Це велике свято для нас. І бути присутнім на цій події буде великою честю для мене. Так, звичайно, я збираюся і вже підтвердив свій приїзд. Ми разом перемогли, разом повинні і святкувати», — повідомив Вучич.

Президент Північної Македонії Стево Пендаровськи заявив, що має намір відвідати торжества, приурочені до 75-річчя Перемоги. «Один з основних принципів нашої держави — це боротьба з фашизмом», — пояснив Пендаровськи.

Ну, і звичайно, президент Молдови  Додон. «Остаточне рішення є. Ми обов’язково поїдемо до Москви на 9 травня», — запевнив Додон. Хто б сумнівався!

У путінській обоймі, як завжди, президент Чехії Мілош Земан. Про його намір відсвяткувати 75-річчя Перемоги 9 травня 2020 року в Москві повідомив журналістів чеський прем’єр Андрій Бабіш. «Пан президент інформував мене про те, що планує поїздки краями республіки, а також має намір брати участь у святкуванні Дня Перемоги в Москві, де також має бути американський президент і інші президенти», — сказав Бабіш. Щоправда, щодо того, кому і що зобов’язаний американський президент, прем’єр Чехії, можливо, дещо поквапився.

Швидше за все, Путін отримає на гостьову трибуну прем’єр-міністра Індії Нарендру Моді. «Я вважаю, що ми просуваємося вперед швидкими темпами в реалізації порядку денного. Ви запросили мене приїхати у травні на святкування 75-тої річниці. Я із задоволенням приїду і зустрінуся з вами», — запевнив Путіна Моді.

Прем’єрміністр Вірменії Нікол Пашинян одним із перших прийняв запрошення президента Путіна на святкування 75-річчя Дня Перемоги у Москві. Про це радісно розповів міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. «Для нас особливо важливо, що прем’єрміністр Вірменії Нікол Пашинян одним із перших відгукнувся на запрошення президента Путіна взяти участь у ювілейних заходах, які відбудуться 9 травня 2020 року на Червоній площі в Москві», — заявив Лавров.

Крім того, в МЗС Узбекистану підтвердили, що президент цієї країни Шавкат Мірзієв отримав запрошення і збирається на 9 травня до Москви.

Ну, і нарешті, головна інтрига — Трамп. Він уже заявив, що хотів би бути присутнім 9 травня у Москві і підтвердив отримання запрошення на ці торжества. Проте, висловивши вкотре свою симпатію і дружні почуття Путіну, Трамп залишив собі лазівку. «Це саме розпал політичного сезону, тож я подивлюся, чи зможу це зробити, але я хотів би поїхати», — заявив він.

Без Трампа гостьова трибуна виглядатиме біднувато, і Путін це розуміє, тому докладе всіх зусиль, аби його отримати. Тим паче, що чимало тих глав держав, які орієнтуватимуться на поведінку лідера США.

Окрім присутності Трампа, для Путіна важливо зібрати на ювілейний парад у Москві якомога більше глав держав пострадянського простору, аби продемонструвати свою роль «смотрящого» в цьому регіоні. Тому він завчасно намагається заганьбити тих, хто не приїде. Із цієї низки заява Путіна про те, що  відмова якоїсь із колишніх радянських республік від святкування 9 Травня в Москві  стане демонстрацією неповаги до ветеранів війни. Чому поважати ветеранів війни можна лише у Москві, а у себе вдома, у своїй країні глави інших держав цього робити не можуть, Путін не пояснив. Можливо, він ще в глибині своєї свідомості не до кінця повірив, що Радянського Союзу більше немає і що Москва не є столицею ні для громадян України, ні для громадян Грузії, і взагалі ні для кого, окрім росіян...

У пошуку правильного рішення перебуває президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка на запитання журналістів, чи поїде вона 9 травня 2020 року до Москви, відповіла, що ще не визначилася і, ймовірно, обговорить це питання на початку 2020 року в ході офіційного візиту до України зі своїм колегою Володимиром Зеленським. Зурабішвілі підкреслила, що питання Дня Перемоги обговорюватиме із Зеленським разом із багатьма іншими. «Зараз я не зможу так прямо відповісти на це запитання. Можу сказати лише одне: якщо якась країна і має повне моральне право святкувати 9 Травня, а точніше, згадувати жертв 9 Травня, то це Грузія, оскільки наша роль і жертви в цій війні були величезними порівняно з іншими».

Під великим питанням участь у святкуванні 9 травня в Москві Президента України Володимира Зеленського. Президент Грузії Саломе Зурабішвілі не випадково збирається радитися із Зеленським з приводу свого візиту до Москви. І річ не лише у тім, що і Грузія, і Україна постраждали від агресії путінської Росії, позбувшись частин своїх територій. Важливо, що і Зурабішвілі, і Зеленського їхні опоненти називають путінськими маріонетками. Тому поїздка Зурабішвілі на 9 травня до Москви стане великим подарунком для Михайла Саакашвілі, а присутність Зеленського на трибуні 9 травня поруч із Путіним стане політичним самогубством для Зеленського.

Путін не знає історії своєї країни, а тим більше, історії інших країн. Але погрожує написати велику статтю на історичну тему, де буде дане правильне трактування історичних подій. Можливо, в цій статті не буде тієї відвертої нісенітниці, яку Путін постійно несе, коли намагається щось говорити на історичні теми. На кшталт того, що «у нас на півдні в каганаті всіх називали євреями». Або коли він обізвав давно померлого посла Польщі в Німеччині «сволотою» й «антисемітською свинею» за те, що той підтримав пропозицію про еміграцію євреїв до Африки. Мабуть, Путіну забули сказати, що схожі ідеї підтримував лідер сіоністського руху Теодор Герцль і більшість його однодумців на 6-му сіоністському конгресі. Можливо, таких явних ляпів у цій статті не буде. Але сам факт, що людина, яка не знає історії навіть у межах шкільного курсу, збирається писати настановну статтю з історії, показує, наскільки глибоко Росія провалилася в той період своєї історії, коли глава держави був за сумісництвом і головним істориком, і головним лінгвістом, і головним літературним критиком.

Прийдешній 2020-й у Росії приречений стати роком «побєдобєсія». Усередині країни уникнути цього не вдасться, і чимало громадян Росії будуть отруєні. Залишається сподіватися, що цією трупною отрутою не отруяться сусідні країни.

Ігор Яковенко
Інф.: day.kyiv.ua

Коментарі