Микола Княжицький: Як назвати лад, у якому ми зараз живемо? Клоунократія
Цей термін є не новим у сучасній політиці. Успіх партії коміка “Беппе” Грилла в Італії, перемога коміка Джиммі Моралеса у Гватемалі, навіть перемога ексцентричного Трампа неодноразово називалися політологами тріумфом клоунократії.
Українська вікіпедія пише: “клоуни існують у культурах будь-якого часу і місця, тому що вони відповідають деяким потребам, що глибоко вкорінилися в людській натурі: вони мають право порушувати певні табу, висміювати владу та суспільство, звичаї та повсякденність, і, зазвичай все це на межі, а частіше, за межею непристойності.”

Автор вікіпедії як відчував, що це слово “табу” перетвориться на мем після його використання одним з правлячих депутатів у листуванні з повією. А громадяни України чудово пам’ятають імітацію гри Зеленським на роялі причинним місцем, порівняння України з повією і імітація похорону попереднього Президента. Все це типово для блазня або ж клоуна. І більшість громадян України проголосувала за таку манеру поведінки. Втім, сподівання виборців Зеленського не виправдовуються, пише Микола Княжицький для lb.ua.

Новий політичний сезон розпочався з прес-марафону Зеленського у ресторані, багатотисячної акції “Ні капітуляції” 14 жовтня і схвалення бюджету у першому читанні. До цього нова влада у режимі шаленого принтера йшла в атаку. У режимі “Бурі і натиску” розставлялися кадри та окреслювалися основні лінії внутрішньої та зовнішньої політики. Але передвиборчі обіцянки потрібно виконувати. Настав час інституційної стабілізації.

Реальність виявилась складнішою за КВН, “Вечірній квартал” і, навіть, серіал “Слуга народу”. Безвідповідальне гасло про необхідність “просто перестать стрелять” обернулося ескалацією війни і ростом наших втрат на фронті. Бажання “половити рибку з Путіним” трансформувалося у кремлівську формулу Штаймаєра.

Українці незабаром відчують на власній кишені принади “кінця епохи бідності”. Вчителі не отримають зарплату у $4000, вони навіть традиційної індексації не отримають, тарифи не понизяться, кількість тих, хто отримає субсидії, зменшиться. У наступному році пенсіонери з малою пенсією не отримають “тринадцяту виплату”, скасована доплата сім’ям на третю, четверту і наступну дитину.

Зеленський і олігархи, які підтримували його прихід до влади, це розуміють. Саме тому у прискореному темпі вибудовується авторитарна система управління. Парламент і уряд стають “кишеньковими”, Президент намагається підпорядкувати усі силові структури, знищити незалежність Верховного Суду, зупинити недоведену до кінця попередньою владою судову реформу, керувати прокуратурою і спеціалізованими антикорупційними органами.

Але повинна бути альтернатива

Щоб вилікувати хворобу, потрібно вірно поставити діагноз. “Клоунократія” - це український різновид популізму. Вона стала альтернативою до ліберальної демократії, за якою мають поважатися верховенство права, дотримання прав людини і меншості та принцип балансу між законодавчою, виконавчою та судовою владами.

“Привид популізму блукає світом”, знищуючи світовий порядок, усталені норми міжнародної політики, вийськові та політичні союзи. Світом знову керують сила та забаганки великих держав, до зон впливу яких належать середні і менші держави. А цими великими державами керують світові лідери, що переформатовують міжнародні відносини згідно власних уявлень та інтересів.

Україна зараз у головному тренді політичних та суспільних процесів, характерних для багатьох демократичних країн. Наша демократія молода, але про силу її ми дізнаємося, якщо впораємося з викликом популізму. Адже зараз відбувається спроба знищити суспільні і державні інтереси. Завдання політиків і громадянського суспільства побудувати для цього популізму сильну альтернативу.

Тімоті Снайдер у праці “Про тиранію” якраз і пише про те, що до перемоги авторитаризму приводить знищення державних і суспільних інститутів. Саме тому найважливішим є політична субєктність парламенту, незалежність судів та відсутність переслідування політичної позиції. На думку Снайдера, без цього навіть країни зразкової англо-саксонської демократії легко підпорядкуються волі однієї людини.

Політика - це змагання альтернативних сил. Клоунократія і стала реакцією олігархату на успіхи у протистоянні з Росією, розбудову національної держави, оновленої української політичної нації та успіх в інтеграції з Європою.  Повний текст

Микола Княжицький
Інф.: obozrevatel.com

Коментарі