Порошенко - головний ворог Росії
А головна мета кремлівських ЗМІ — втовкмачити в голови телеглядачів думку про нелегітимність майбутніх виборів і про неможливість їх визнання Росією.
У російській політиці немає партії миру, але є дві партії війни. Одна з них підтримує війну в нинішньому, гібридному варіанті, з його вічним #настамнет. Інша ось уже який рік кричить, надривається в телевізорі, вимагаючи почати, нарешті, справжню війну, взяти Одесу, Київ, або хоча б Маріуполь.

Убити ненависні вибори

Хоча всі кандидати у президенти в Україні оголошені «неправильними», стрілянина з усіх телевізійних знарядь ведеться саме по Порошенку

Деякі безсилі та не сповна розуму старі люди ненавидять кохання та намагаються його заборонити. Східні деспоти доручали євнухам наглядати за гаремами, оскільки кастрати ненавиділи жінок. Путінський режим кастрував вибори в Росії і ще й тому відчуває люту ненависть до України, де незабаром відбудуться реальні конкурентні вибори.

Вибори в Україні сьогодні — головна тема всіх політичних шоу на всіх російських телеканалах. У мешканців російського телевізора немає в Україні переважаючого кандидата. Зате є найбільш ненависний кандидат і є головна мета. Найненависніший кандидат — це президент Петро Порошенко, що діє нині. А головна мета — втовкмачити в голови телеглядачів думку про нелегітимність майбутніх виборів і про неможливість їх визнання Росією. У російській політиці немає партії миру, але є дві партії війни. Одна з них підтримує війну в нинішньому, гібридному варіанті, з його вічним #настамнет. Інша ось уже який рік кричить, надривається в телевізорі, вимагаючи почати, нарешті, справжню війну, взяти Одесу, Київ, або хоча б Маріуполь. Перша партія об’єднує соромливих убивць, друга — вбивць зухвалих і відкритих. У телевізорі домінують зухвалі, в уряді — соромливі. Однією з цілей телевізійної атаки на українські вибори є голова того єдиного телеглядача, який може погодитися з рішенням про невизнання Росією результатів цих виборів, і як наслідок — невизнання нового президента України. Про наслідки цього кроку думати не належить. А й справді, хто ж у телевізорі думає про наслідки?

Досвід відкритої підтримки Трампа з шампанським, вітаннями  та всенародною радістю з приводу його обрання, після чого «щось пішло не так», не був марним. Боязкі спроби побачити в Зеленському того кандидата, який став би для путінського режиму меншим злом у разі свого обрання, були неодноразово та жорстко припинені Володимиром Соловйовим, який дав рішучу настанову: «хто б обраний не був, майбутні в Україні вибори не визнавати, новообраного президента оголосити самозванцем». Ну, а далі, звичайно, — на Маріуполь, Одесу, Київ.

Але, хоча всі кандидати у президенти в Україні оголошені «неправильними», стрілянина з усіх телевізійних знарядь ведеться саме по Порошенку. Не виняток, що, враховуючи ставлення в Україні до російського телевізора, саме ця ненависть і допоможе Петрові Олексійовичу вийти в другий тур.

Увесь минулий тиждень російські телеканали радісно показували та, захлинаючись, коментували ту негостинність, з якою зустріли Порошенка націоналісти в Черкасах і Житомирі, та як представники Нацкорпусу кричали йому «ганьба!» у Чернігові. У програмі «60 хвилин» від 13.03.2019 на екрані з’явився депутат Верховної Ради Нестор Шуфрич, який почав розповідати про те, хто такий Порошенко та хто такі Нацкорпус, що обидва були «породженням Майдану», після чого Нестор Іванович пригадав «Тараса Бульбу» та виголосив, що «Майдан породив Порошенка — він його й уб’є». На що Скабєєва з надією в голосі запитала: «А сили у «нациків» досить, чи зметуть вони Порошенка?» На що Шуфрич урочисто пообіцяв: «Порошенка, я сподіваюся, змете український народ!»

Тут у бій вступив депутат Держдуми Затулін, який запідозрив, що оскільки за ситуації, коли проти головного ворога Росії, Порошенка, виступають націоналісти, у когось із телеглядачів могла виникнути думка, що українські націоналісти — друзі Росії. Цього допустити депутат Затулін не міг і тому почав пояснювати, що націоналісти в Україні всі поспіль неправильні, оскільки всі вони безідейні. «Де в Україні ідейні націоналісти?» — запитав депутат Затулін і кинув на студію пильний погляд, вочевидь розраховуючи, що хтось із присутніх устане й оголосить себе ідейним українським націоналістом, і вже тоді його можна буде допитати та викрити. Оскільки ніхто в студії в належності до ідейних українських націоналістів зізнаватися не збирався, депутат Затулін почав їх викривати заочно.

«Проблема в тому», — пояснив депутат Затулін, — «що українські націоналісти не можуть знайти в своїй історії героїв, окрім Бандери».
«В України були і є національні герої, але всі вони пов’язані з Росією», — заявив ведучий Попов. І зробив узагальнюючий висновок: «А всі хто проти Росії — шушваль!» Цією заявою ведучий Попов дещо прояснив свою персональну картину світу, в якій усі розвинені країни світу населені значною мірою «шушваллю», а не «шушваль» — це Асад, Мадуро, декілька людоїдів в Африці й екстремістів у Європі.

Через необхідність нарощувати градус ненависті з  наближенням  президентських виборів в Україні, мешканці російського телебачення почали випробовувати лінгвістичні проблеми, пов’язані з дефіцитом слів у мові ворожнечі. Лайливі слова банально закінчилися, а повторювати одне й те ж — незручно. Вони ж усі вважаються майстрами художнього слова.

Навіть у спілкуванні з українськими гостями студії Ольга Скабєєва миттєво переходить на кухонну істерику. Коли український експерт Гордій Бєлов спробував пояснити різницю в поведінці Порошенка та Путіна тим, що Порошенко спілкується безпосередньо з народом, а Путін у критичних ситуаціях до людей не виходить, і як приклад указав на поведінку російського президента під час торішньої трагедії в Кемерово, Ольга Скабєєва відкинула умовності. «Ви зараз виступаєте як мерзотник», — повідомила ведуча Скабєєва гостеві з України. — «Брехливий, мерзенний, огидний порохобот, що спекулює на нашій трагедії». У цю мить я щиро співчував  Євгенові Попову, оскільки Євген Георгійович є не лише колегою Ольги Володимирівни Скабєєвої, а й, будучи її чоловіком, може насолоджуватися її товариством у побуті.

В основі людського співжиття лежить золоте правило моралі: «стався до інших так само, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе». Путінський режим і його обслуга керуються кардинально протилежними установками. Тоді як депутатська обслуга в Держдумі ухвалює закон про примус  пошани до власної влади, інша обслуга в телевізорі змагається у пошуках лайливих слів для керівників інших держав. Вишукуючи приводи для того, щоб образитися при згадці без належної поваги кимось з-за кордону якихось фактів у російській історії, з незвичайною легкістю оголошують історію інших народів суцільною помилкою, а самі народи та створені ними держави — неіснуючими. За порушення золотого правила моралі не передбачена відповідальність за нормами права. Але почуття безкарності, що притаманне порушникам цього правила, ілюзорне. В разі масових порушень золотого правила покарання є неминучим. Конкретну форму покарання передбачити неможливо, оскільки її кожного разу обирає Історія, пані, як відомо, примхлива та непередбачувана.

Ігор Яковенко
Інф.: day.kyiv.ua

Коментарі