Перший президент відновленої держави Україна Леонід КРАВЧУК презентував книгу "Перший про Владу", яка допоможе політикам "подорослішати"
Зі словами, які винесені в заголовок, Леонід Кравчук звернувся до преси на презентації своєї книги "Перший про Владу", що відбулася на його 85-річчя, 10 січня. І саме з ім’ям першого президента пов’язана одна з найважливіших подій для української держави – незалежність.

МЕДІЙНИЙ АЖІОТАЖ

Попри це, з певною гіркотою розповідає Леонід Макарович, у підручниках історії навіть не завжди згадують його прізвище, пишучи просто «в 1991 році в Україні було обрано першого президента». Надзвичайний і Повноважний Посол України, письменник Юрій Щербак, який виступив рецензентом книги, навів інший приклад: «Я готував поїздку президента США Білла Клінтона до Києва вже після того, як Леонід Макарович не був президентом. Американці поставили умову, що потрібно обов’язково зустрітися з першим президентом Леонідом Кравчуком. Я передав новій владі. «Категорично ні, – сказав Дмитро Табачник, тодішній голова Адміністрації Президента. – Головна діюча особа при дворі – Леонід Кучма». Вони тоді дивилися на Леоніда Макаровича як на ворога. Що абсолютно суперечить духові політичних традицій та звичайній порядності. Американці, у свою чергу, наполягали, бо це абсолютно унікальний випадок в пострадянській історії, в СНД, коли президент добровільно віддає владу іншому президенту. Ми повинні подякувати за все те, що зробив Леонід Макарович для України. Уявляєте, яка ганьба, коли наступники починають перекреслювати все, що робилося до них?».

Більш того, за тих умов навіть така назва книжки могла бути невиправданою, оскільки з характеристики Леоніда Кравчука намагалися викреслити звання «перший». «Ще коли я працювала в «Київських відомостях», – згадує рецензент книги, головний редактор газети «День» Лариса Івшина, – ми почали називати Леоніда Кравчука першим президентом. Тому що його наступник і Адміністрація Табачника проводили ідеологічну політику, щоб першим президентом називати Михайла Грушевського (напевно, так і мало би бути, - Ред. ВН), а Леонід Кравчук випав у політичне міжчасся». Але з часом історія все розставила на свої місця і за Леонідом Макаровичем твердо закріпилося звання «перший президент». Події за його участю завжди користаються великою увагою. У цьому можна було переконатися і під час презентації нової книги – повний медійний ажіотаж.

«…ПОЧАВ ДІЯТИ У НОВИЙ СПОСІБ»

Книга, звичайно, заслуговує на таку увагу. «З висоти життєвого і політичного досвіду Леонід Макарович ділиться думками про сутність «совка», функціонування влади на переході від радянської до демократичної моделі, перипетії становлення України як незалежної держави, здобутки і втрачені шанси в новітній історії, війну та нові виклики перед українською нацією. А головне – пропонує рецепти», - йдеться в книжці.   

«Змінюється час, – як зауважила Лариса Івшина. - І українство, яке стільки часу було в опозиції, поступово набувало сили, а радянські ланцюги почали слабнути. Однак потрібно було, щоб хтось таки не просто вловив дух змін, а й почав діяти у новий спосіб. І це зробив Леонід Макарович»

«Треба було мати мужність, щоб від тої закостенілої, догматичної комуністичної партії і від того Щербицького, який твердою рукою був намісником Москви тут, піти на дискусію з тими, кого називали «агентами імперіалізму», опозицією. Потрібно було бачити, з якою толерантністю Леонід Макарович вів дискусію Народним рухом. Він навчав тих гарячих політиків, першої української шеренги, а вони вчили його. Це дивовижний процес, – поділився Юрій Щербак. – Це той нелегкий шлях, який пройшов наш президент. Ми зараз не можемо навіть уявити той ступінь бруду, що лився на нього з усіх каналів комуністичних і антикомуністичних. Ми не можемо забути те, як один із лідерів Руху сказав, що ніколи з комуністом не буде співпрацювати. Хоча потрібно було разом будувати країну».
І в цьому, як помітив рецензент книжки, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, її особливість. За його словами, у книжці описано минуле, але міститься погляд у майбутнє, адже з тих часів досі лишаються невирішені питання консолідації усіх сил нації заради розвитку держави.

«ПОТРІБНО ПЕРЕХОДИТИ ДО НОРМАЛЬНОГО ЕВОЛЮЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ»

«Це був час, коли дуже потрібними були політичні кроки назустріч. А ми бачили прочитання сценарію сторічної давності, коли «народні сили» категорично відмовлялися від співпраці з попереднім режимом. Персона покійного Івана Степановича Плюща, яка має ауру симпатії багатьох людей, була центром кристалізації протестних настроїв проти першого президента. Досі не відбулося переосмислення цих подій, – наголошує Лариса Івшина. – І цей конфлікт між представниками одного покоління відтворювався ще не один раз. Думаю, книга допоможе нам подивитися на ці глобальні теми, тому що саме ці персональні дуелі прискорили дочасні вибори 1994 року. Тоді Росія втрутилася у вибори, і це навіть була не сутичка українців і їхніх теорій та бачень, а абсолютно інший шлях, який Володимир Лановий назвав «початком української контрреволюції»… Потім почалися процеси перезаснування влади через Майдани, що також не є добре для нашої політики. Ми постійно знаходимося у підвищеній температурі, нас постійно лихоманить. А потрібно переходити до нормального еволюційного процесу творення. Думаю, досвід першого президента нам у цьому допоможе».

«Я завжди кажу, що для мене газета «День» – це другий університет, а от співпраця з першим президентом щодо підготовки книги «Перший про Владу» – це свого роду магістратура», – стверджує Іван Капсамун, редактор відділу політики «Дня», який займався літературним записом і упорядкуванням книжки.

«Треба дослухатися до слів першого президента, – стверджує Юрій Щербак. – Адже він втілює виваженість, мудрість, а головне – гідність. Бо президент великої української держави і нації повинен мати у собі гідність, і це те, що завжди було притаманно Леоніду Кравчуку». Це ті риси, які проявилися в один з найбільш переломних моментів української історії.
Це був час рубежу, як зазначив Леонід Губерський. Саме тоді потрібно було обирати вектор для держави. Тож не дивно, що тим, хто збирається бути в політиці, Леонід Кравчук радить поставити собі одне питання: «Чи маю я знання, честь і совість, волю і силу керувати таким великим, стражденним народом?».

«Подорослішати» нашим політикам допоможе книга «Перший про Владу», що містить оцінку, критику й самокритику – усе задля того, щоб покоління нових та й сучасних політиків могли спиратися на досвід новітньої історії, більше не повторюючи старих помилок

Марія ЧАДЮК. Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Інф.: day.kyiv.ua



Коментарі