"Юлізм" в дії: Навіщо Тимошенко "новий курс"
Через одинадцять років після "Українського прориву" в команді Юлії Тимошенко, схоже, вирішили повторити шоу з пафосними заявами та популістичними обіцянками.
Як відомо, все нове – добре забуте старе. У реаліях української політики часто трапляється так, що політики не лише займаються самоцитуванням,
але й повторюються у розрахунку на коротку пам'ять виборця. Днями з'явилися білборди із зображенням лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко та написом "
Новий курс України. Нові можливості для кожного". Рекламні носії анонсують всеукраїнський форум, присвяченого цьому передвиборчому ноу-хау Тимошенко.
У нас політики "нові", "сильні" і "розумні". Між цими трьома соснами їм доводиться крутитися, запозичуючи чужі ідеї навіть у назвах і сценаріях. Так, "новий курс" був започаткований президентом США Франкліном Рузвельтом у 30-ті роки минулого століття для боротьби з Великою депресією. А ідея проведення форуму є калькою піар-проектів політика-вигнанця Михайла Саакашвілі. Його всеукраїнські антикорупційні форуми перетворилися на повноцінний тур. Не виключно, що після презентації в Києві Тимошенко теж поїде регіонами.
Є й інша проблема: технологи "Батьківщини" так і не змогли створити щось дійсно нове, тому повернулися до "Українського прориву" зразка 2007 року. Тільки осучасненого. До речі, за даними джерел, до команди лідерки "Батьківщини" повернувся її колишній спічрайтер, а тепер депутат фракції БПП Віталій Чепинога, який свого часу, кажуть, мав стосунок до появи "Українського прориву". "Новий курс" від Тимошенко – це просто перелицьований піар-проект одинадцятирічної давнини. Причому йдеться як про візуальну схожість її білбордів, так і про самоцитування у повторах в смисловій його складовій.
2007 рік
2018. Хіба що коса зникла
Дуже показово, що у трьох основних дискусійних платформах (фактично – розділах програми – "Новий суспільний договір", "Новий економічний курс", "Екосистема життя") все перемішано до купи. А ще там нема про війну. З одного боку, пропонується "подолати бідність", себто йти за ідеалами соціалізму, з іншого – говориться про "економічну свободу громадян як двигун для розвитку економіки країни", іншими словами, чисто ліберальна ідеологія. Себто як бачимо, біда українських політиків – заради популізму доводити все до абсурду – нікуди не поділася.
І це стосується мало не всіх положень програми. "Суспільний договір має бути укладений не між владою та народом, а безпосередньо... між самими українцями – усіма членами суспільства", - сказано в прев'ю до першого розділу. Тобто, Тимошенко пропонує, щоб народ домовився сам із собою без участі влади. І що буде з державою далі? Хто гарантуватиме безпеку громадянам? Вони самі? Утопісти-класики Мор із Кампанеллою відпочивають порівняно з "юлізмом".
Загалом, чимало пунктів програми до болі нагадують те, що писалося в "Українському прориві". Зокрема, як і 11 років тому, Тимошенко пропонує ліквідувати НДС, хоча не дуже зрозуміло, за рахунок чого поповнюватиметься в такому разі державний бюджет.
Проте далеко не факт, що "новий курс" стане ключевою передвиборною стратегією Тимошенко. Зараз вона перебуває у пошуках тієї палочки-виручалочки, яка допоможе їй втілити мрію - стати президентом. Звідси антизахідна риторика, посилення антитарифних заяв, нагадування про референдум за НАТО і так далі. Те, що "піпл схаває" найкраще, і буде покладене в основу передвиборчої програми цього політика, який уже більше 20 років на виду, а й досі переконує виборців, що може зробити щось нове.
Інф.: depo.uaКоментарі