Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд підтримав рішення Петра Порошенка віддати на вивчення Венеціанській комісії новий український Закон "Про освіту" та зазначив, що європейські меншини мають вільно володіти державною мовою країни, де вони мешкають.
Про це повідомляє "Європейська правда".
«Звичайно, меншини в Європі повинні вільно володіти державною мовою тієї держави, де вони мешкають. Це – життєво важливо для їхньої повної участі в суспільстві. А отже, держава повинна використати всі засоби, необхідні для того, щоб вони могли її вивчити», – зазначив пан Ягланд.

Водночас, за його словами, Україна в будь-якому випадку має забезпечити меншинам право та можливість користуватися їхньою рідною мовою.

Він також підтримав факт, що президент України надав закон для вивчення Венеціанській комісії, яка є одною із установ Ради Європи.

«Це надає можливість спільної роботи над дотриманням законних прав європейських громадян, включаючи їхнє право на навчання рідною мовою», – зазначив він.

Він нагадав, що існують багато юридичних інструментів, які забезпечують права меншин: Європейська конвенція з прав людини, Європейська хартія регіональних мов та мов меншин, а також Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин.

«Там, де була задіяна наша допомога, вона спрацювала. Вірменія, Польща, Чорногорія та Румунія – серед тих держав-членів, які співпрацювали з Радою Європи для покращення доступу до освіти мовою меншин», – зазначив він.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада підтримала освітню реформу, а вже 25 – її підписав Петро Порошенко.

Документ має багато новацій, серед яких – 12-річна школа, трирічний бакалаврат, більша зарплата вчителям тощо. Найважливіші тези нового закону можна переглянути тут.

Однак один із пунктів закону спричинив серйозне обурення з боку інших країн. Так, увесь процес навчання відбуватиметься українською мовою.

До 5 класу нацменшини ще зможуть навчатися в окремих групах дитсадків та класах початкової школи, в яких, крім української, буде використовуватися мова відповідної меншини. Після – лише українською. Хоча для представників корінних народів (кримські татари, – Ред.) можуть бути винятки.

Представники інших країн у цьому вбачають мовну дискримінацію. Нещодавно члени угорської влади заявили, що не підтримуватимуть Україну на міжнародній арені. Хоча з приводу нового закону вже готують переговори між обома країнами.

Стурбованість свою висловили і у Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії.

Водночас Україна відправила Закон «Про освіту» на розгляд Венеціанської комісії, де його оцінюватимуть експерти.

Інф.: zik.ua

Коментарі