Євген Кисельов, журналіст: Хороводи навколо Трампа обернулися чи не найбільшим зовнішньополітичним провалом за всі путінські роки
Розвал придуманого світу.
Ніхто із західних лідерів не приповз до Путіна на колінах, у веригах і лахмітті, посипаючи голову попелом, щоб просити прощення.
59 американських крилатих ракет, випущених по авіабазі в Сирії за наказом президента США Дональда Трампа означають, що путінська зовнішня політика накрилася навіть не мідним тазом, а тим самим місцем, назву якого, на жаль, не можна вимовити вголос — але всі ви його знаєте.

Накрилася вона не тільки в Сирії.

Хороводи навколо Трампа обернулися чи не найбільшим зовнішньополітичним провалом за всі путінські роки.

Санкції з Росії Трамп знімати не збирається, навпаки, якщо в Сирії так і буде продовжуватися, то США обіцяють ввести нові санкції.

Анексію Криму ні де-юре, ні де-факто новий американський президент визнавати не збирається, навпаки, говорить, що Крим повинен бути повернений Україні.

А тепер ще й домовляється дружити з Китаєм, і Китай, здається, не проти.

І вже зовсім біда — на першій зустрічі з Трампом китайський лідер Сі Цзіньпін, начебто путінський союзник (чи у всякому разі Путіну та компанії так здавалося) висловлює розуміння американських ударів по авіабазі в Сирії.

За тим поліз Путін в Сирію, щоб вони розплакалися, все йому пробачили, зняли санкції, знову взяли в союзники, відстали від нього з Україною

Якщо говорити мовою, якою з деяких пір все частіше висловлюються російські дипломати, яке «кидалово»! Між іншим, блатний вокабуляр, яким регулярно користується прес-секретарка російського МЗС (чого вартує один лише її недавній перл «отпентагонят и бросят», яким вона намагалася дошкулити американському військовому відомству), є, на мій смак, одним із найяскравіших свідчень деградації російської дипломатії. Чи може старші люди, які пам'ятають на посаді спікера МЗС покійного Геннадія Герасимова або, скажімо, Сергія Ястржембського, уявити, щоб вони висловлювалися так?

А якщо вже говорити про те, хто кого кинув, то де ж були в момент американської ракетної атаки хвалені російські комплекси ППО? Російські генерали ще недавно вихвалялися всьому світу, що С-300 і С-400 закрили повітряний простір над Сирією непробивним куполом. І де той купол? Так просто американці, як відомо, заздалегідь попередили російську сторону про майбутній ракетний удар. І захищати Асада його російські покровителі не стали.

Це тепер вже Росія, розмахуючи після бійки кулаками, в спільній заяві з Іраном та «Хезболлою» каже, що США перейшли «червону лінію», і надалі вони мають намір відповідати на будь-які подібні дії, у тому числі «із застосуванням сили».

Щось не віриться...

До речі, спільна заява Росії — з Іраном і «Хезболлою»! — з осудом дій США щодо Сирії, з посиланнями на міжнародне право і вираженням готовності до взаємодії в боротьбі з тероризмом для того, щоб забезпечити стабільність на Близькому Сході – це просто за межею добра та зла.

Росія, що багаторазово порушує міжнародне право анексією Криму та іншими діями щодо України, тепер закликає до міжнародного права – це справді смішно.

Росія, яка заявляє про те, що разом з Іраном і «Хезболлою» буде боротися з міжнародним тероризмом заради стабільності на Близькому Сході – це взагалі важко описати в цензурних виразах. Ви чуєте: з Іраном – державою, яку протягом десятиліть небезпідставно підозрювали і досі підозрюють у тому, що вона спонсорує терористичні та екстремістські ісламські рухи і організації по всьому світу! З «Хезболлою» — радикальним ісламським рухом, який у багатьох державах і міжнародних організаціях офіційно визнали терористичним! Для повноти картини не вистачає тільки Північної Кореї, їй-Богу.

Між тим – раз я згадав про Північну Корею – президент США заявляє про рішуче протистояння ракетно-ядерним амбіціям КНДР, і американська авіаносна група вже йде до берегів Корейського півострова. Прагматичні китайці будуть воювати з Америкою за Кім Чен Ина? Ви в це вірите?
І що Кремль тепер зможе протиставити цьому?

Та ось біда: мінливий путінський друг/ворог Ердоган знову веде себе незрозуміло. Дружили з ним. Потім посварилися в пух і прах. Потім знову стали дружити взасос. А тепер Ердоган що собі дозволяє? Закликає Росію відмовитися від підтримки режиму Башара Асада. Що, знову виголосимо турецькому президентові анафему?
Але головне, заради чого все це робиться?

В чому тут національний інтерес?

Національного інтересу насправді тут немає ніякого. Є тільки мегаломанія однієї людини, яка хоче бути не тільки довічним президентом Росії, але і володарем морів та океанів, у якої який-небудь Ердоган буде на посилках, і з яким змушені будуть, згнітивши серце, мати справу лідери Заходу.

За тим поліз Путін в Сирію, щоб вони розплакалися, все йому пробачили, зняли санкції, знову взяли в союзники, відстали від нього з Україною і взагалі з солдатською прямотою сказали йому прямо в очі: «Велика ви людина, Володимир Володимирович!»

Однак усе це могло статися тільки у вигаданому світі, де живе вічнозелений російський президент. Повторюся: ніхто із західних лідерів не приповз до Путіна на колінах, в веригах і лахмітті, посипаючи голову попелом, щоб просити прощення, покаяння, запрошувати домовлятися про розподіл світу на сфери впливу, кликати назад в «вісімку». Не сталося ні нової Ялти, ні нового Потсдама.

Розміняти втручання в Сирії на якісь послаблення з боку Заходу щодо українських справ теж не вийшло.

Ті, що живуть у вигаданому світі, не оцінили в повній мірі обіцянку Дональда Трампа «зробити Америку знову великою». Адже велич Америки перш за все полягає ще й у тому, що вона готова була, якщо буде потрібно, рішуче діяти на міжнародній арені. У тому числі – із застосуванням сили – в ролі захисниці країн і народів, яким погрожували агресивні сусіди та владні жорстокі і нелюдські володарі. При «миротворці» Обамі ця складова американської величі, прямо скажемо, була втрачена.

Так, хтось спробує нищівним чином обізвати Америку світовим поліцейським.

Дійсно – це світовий поліцейський. І я особисто в цьому не бачу нічого поганого. Поліцейський адже може — і повинен скрутити та надягти кайданки на знахабнілого злочинця. І доставити його до суду. А якщо злочинець реально загрожує життю мирних громадян, беззахисних жінок, дітей, старих – то й відкрити вогонь на ураження, без суду та слідства.

Мені здається, ця роль значно достойніше, ніж роль світового хулігана з пітерського підворіття з ядерною заточкою в кишені.

Євген Кисельов, журналіст
Інф.: nv.ua

Коментарі