Лілія Шевцова, російський політолог: Після кримсько-українського душу Захід прокинувся
Ми й не помітили, як випали у час, в якому відсутня "червона риска", яку самі ж, не подумавши про наслідки, і стерли.
Рутиною стали обльоти російськими Сушками не тільки натовських літаків, але й американських есмінців, що виглядає, то як залякування, то як гра - знущання. Відповідь не забарилася, і ось уже стає рутиною західний ескорт російських літаків у повітряному просторі над Балтійським морем.

Минулого тижня натовські винищувачі піднімалися по тривозі п'ять(!) разів саме для супроводу російських військових літаків. І весь цей обмін зовсім не для демонстрації взаємної приязні.

Кремль, зробивши висновок, що епоха Заходу завершилася, почав посилено смикати за хвіст і вуса розніжене і зледащіле створіння, яке ми називаємо ліберальною цивілізацією. Захід довго не реагував ні на дражнилки, ні на силовий шантаж, очевидно, сподіваючись, що Росію можна переконати поводитися пристойно. Західні лідери вважали, що ми працюємо в одній з ними системі понять. Яка наївність! Ці хлопці не зрозуміли, що терпіння і вмовляння в російській ментальності сприймаються як слабкість і невпевненість. Але після кримсько-українського душу Захід отямився. Агонізуюче НАТО почало - хоч і невпевнено - шукати відповідь на російський мачизм.

Щойно опублікована доповідь "Closing NATO's Baltic Gap", авторами якої стали колишні командувачі силами НАТО - Wesley Clark, Egon Ramms і Richard Shirreff, а також Juri Luik, колишній міністр закордонних справ і оборони Естонії - дає враження про еволюцію настроїв серед західних військово-політичних кіл щодо Росії. Погляньмо на деякі тези доповіді.

- «Росія є загальним дестабілізуючим знаменником як на східному, так і на південному напрямках».

- Росія «продемонструвала здатність швидко пересувати численні сили через великі дистанції і підтримувати їх у бойовому стані тривалий час». Комплімент, звісно!

- А от НАТО, на думку авторів доповіді, поступається Росії у швидкості ухвалення рішень. Командні структури НАТО на північному напрямку були ліквідовані.

Тільки одна третина американських сил знаходиться на задовільному рівні і більшість їх керівників не мають досвіду ведення конвенціональних кампаній. В Європі американський контингент налічує 65 000 осіб, що менше, ніж чисельність поліцейських в Нью-Йорку. Для Великобританії буде проблемою зібрати навіть боєздатну бригаду. А про Німеччину годі й казати - її армія в 170 000 осіб не готова до масштабних операцій. Список натовських проблем можна продовжити. Але і цього достатньо для того, щоб поставити запитання: чому альянс на такій стадії розкладання став загрозою для Росії?!

Колишні командувачі, які тепер можуть сказати те, що хочуть, пропонують саміту НАТО, який незабаром відбудеться у Варшаві, перейти до стратегії жорсткого стримування Росії. Складається враження, що це зовсім не думка одинаків-маргіналів. Якщо навіть третину з їхніх пропозицій будо здійснено, ми вступимо в ситуацію силового протистояння із Заходом.

І як Росія з її військовим бюджетом у $87.6 млрд. витримає тиск військового катка, бюджет якого перевищує $1.023 трильйона? Чи розумів хто-небудь в Кремлі, чим закінчиться гра в понти і дражнилки? Невже не вірили, що Захід може прокинутися? А між тим, зупинити цю військову махину дуже складно – і тому, що порушені амбіції; і тому, що посилюється страх ліберального співтовариства перед тим, що Кремль утне, якщо його не зупинити; і тому, що почалося слиновиділення західного ВПК, який відчув здобич.

Нагадаємо, чим закінчилося наше військове протистояння із Заходом минулого разу - розпадом СРСР. Закон ненавмисних наслідків, одначе.

Лілія Шевцова, російський політолог, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Brookings Institution
Інф.: nv.ua

Коментарі