"Вишки Бойка" наслідили на Заході
Доки правоохоронні органи Латвії та, можливо, Британії розслідують можливі зловживання при закупівлі "вишок Бойка", український міністр енергетики планує придбати ще.
Навесні стало відомо, що Департамент економічних злочинів Державної поліції Латвії розслідує справу щодо застосування можливих корупційних схем закупівлі морської бурової установки для української державної компанії "Чорноморнафтогаз", у якій брала участь латвійська компанія.
Тиждень.ua вирішив з’ясувати, на якій стадії перебуває розгляд справи. Офіційний представник відомства в Ризі підтвердив, що розслідування триває відповідно до частини 3 статті 195 латвійського закону про "відмивання коштів, здобутих унаслідок злочинів", утім, відмовився уточнити подробиці.

Саме з Латвією пов’язана більшість сумнівних оборудок в межах програми закупівлі Україною для Чорноморнафтогазу, що входить до НАК "Нафтогаз України" та спеціалізується і на розвідці, і на видобутку нафти і газу в акваторії Чорного й Азовського морів, бурових установок та суден для їхнього обслуговування на суму близько $950 млн.

В українських журналістів, які проводили розслідування, чималі підозри виникли з приводу вартості першого держтендеру, коли стало відомо, що Україна заплатила за бурову платформу понад $400 млн. Застереження фахівців, що ціна завищена на півтори сотні мільйонів доларів підтвердилися, коли з’ясувалося, що Highway Investment Processing LLP перепродала Чорноморнафтогазу платформу, придбану в норвезької компанії Seadrill за $248,5млн.

В самій Україні правоохоронні органи не зацікавилися результатами, оприлюдненими низкою ЗМІ, незалежними фахівцями та політиками – опонентами уряду, з яких найчастіше з цією темою працює депутат від фракції БЮТ Остап Семерак. У журналістських розслідуваннях порушувалися питання щодо майже 100% накрутки для посередників, а також умов організації українським урядом тендеру, в якому змогли брати участь лише пов’язані між собою таємничі компанії з невідомими власниками.

Сумніви посилилися, коли виявилося, що за фірмою Highway Investment Processing – партнером українського уряду в схемах купівлі-продажу платформ, стояли два мешканці Риги, один із яких – Стан Ґорін заперечив співпрацю з компанією, а іншого – Еріка Ванаґельса назвали особою без постійного місця проживання.

Заробивши сотні мільйонів доларів, Highway Investment не стала розростатися, а навпаки за деякий час закрила навіть свій бідненький сайт із єдиною сторінкою, нічого не вартої інформації без адреси офісу й із номером телефону для контактів, що не працює.

Є підстави вважати, що обставинами перепродажу принаймні однієї з морських бурових платформ зацікавився і британський урядовий департамент боротьби з масштабними злочинами SFO (Serious Fraud Office). Однак поширені в українській пресі повідомлення про розслідування справи британською прокуратурою не підтвердилися (прокуратура в Лондоні заперечила такий факт, пославшись на те, що це відомство розслідувань не проводить узагалі). У свою чергу, SFO в офіційній відповіді на запит Тиждень.ua відповів, що наразі «не підтверджує, але і не заперечує своєї участі в розслідуванні цієї справи».

Зі спілкування з представником департаменту можна дійти висновку, що там принаймні активно збирають інформацію про діяльність зареєстрованої у Британії фірми-прокладки Highway Investment Processing LLP, яка 2011 року перемогла у тендері на постачання платформи для морського буріння для Чорноморнафтогазу.

Латвійський банк з українським корінням

Також до Латвії ведуть і фінансові справи компанії Highway Investment Processing LLP, яка, згідно з повідомленнями журналу BNE (Business New Europe), має рахунок в Trasta Komercbanka – 12-му за обсягами капіталу банку країни.

Головою ради директорів Trasta Komercbanka є Іґорс Буймістерс – уродженець Харкова, 1964 року народження, який володіє 43,2% його акцій. Після навчання в Ризькому інституті інженерів цивільної авіації у бурхливі дев’яності пан Буймістерс, зокрема, очолював раду акціонерів компанії Financial Company Parex Capital Ukraine, яка оперувала на українському ринку цінних паперів.

За інформацією Тижндень.ua,Буймістерс також працював радником принаймні двох нафтогазових компаній в Україні. Іншим ключовим, але непрямим власником акцій Trasta Komercbanka, за даними джерел Тиждень.ua, є Іван Фурсін – один із партнерів Дмитра Фірташа у компанії RosUkrEnergo.

Названі особи мають давні тісні контакти з чинним міністром енергетики Юрієм Бойком, під керівництвом якого Чорноморнафтогаз і розгорнув бурхливу інвестиційну програму, яка уже обійшлася держпідприємству у майже мільярд доларів (показово, що за міжнародними стандартами фінансової звітності Чорноморнафтогаз за підсумками I півріччя 2012 року отримав чистий збиток у розмірі 530,322 млн грн).

У схемі придбання другої бурильної установки для Чорноморнафтогазу посередником знову була невідома компанія, і знову з Латвії. Київ і за цю платформу заплатив $ 400 млн, але тепер уже латвійській фірмі Rigas Kugu buvetava, котра також фактично виконує роль посередника. За оцінками експертів, якщо у випадку з першою вишкою переплата становила $150 млн, то за другу – $180 млн.

«Вишки Бойка» множаться

Відкидаючи всі звинувачення, міністр енергетики Юрій Бойко, який є ініціатором купівлі бурових платформ для НАК «Нафтогаз України» і її дочірніх підприємств, оголосив у вересні, що Україна придбає ще три подібні морські бурові установки, довівши їхню кількість на шельфі Чорного моря до п’яти.

Програму підтримує президент Янукович, який брав участь у нещодавній церемонії запуску в експлуатацію Одеського морського газового родовища. У Києві стверджують, що багатомільйонні інвестиції уряду у розробку нафтогазових родовищ критикують сили, не зацікавлені в диверсифікації українських джерел енергопостачання. Але розвіяти підозри в корупції українські урядовці не можуть.

Придбання додаткових бурових установок та інші фінансові справи українського уряду може оповити ще густіша імла невідомості. 1 серпня Янукович підписав поправки до правил процедури держзакупівель. Віднині державні підприємства, такі як Чорноморнафтогаз, не зобов’язані оприлюднювати умов і результатів своїх тендерів.

Критики влади стверджують, що нові правила виводять діяльність уряду з-під контролю громадськості. Хоча й щодо закупівель за тендерами виникало чимало запитань, але принаймні в результаті тих процедур офіційно фіксувалася і була доступна інформація про витрати урядом грошей платників податків.   

Інф. та фото: tyzhden.ua

Коментарі