Олег Чорногуз, письменник: "У сім”ї не без... Расевича"
Після появи статті “Iсторія невдах і різунів” у газеті “День” (число 222 за 4-5 грудня поточного 2015-го року) тепер у Львові кажуть:” У сім’ї не без... Расевича!”.
Цей новітній “історик” чи “українознавець” Василь Расевич, як на моє переконання, несподівано кимсь знайшовся не на Півдні України, не в Центрі, не на Сході, а саме у Львові. Саме у Львові виявився “вчений”, який сьогодні доводить у типовій совково-московській інтерпретації, що син свого народу, який перейшов на бік свого народу в його боротьбі за волю Вітчизни, проти ярма і гніту - не хто інший як зрадник.
Ігор Ляшенко запрошує до дискусії: "Як створити реальне самоврядування в Києві"
Київ — єдине місто такого масштабу, що має всього один рівень самоврядування; де місцевий (найближчий до народу) мажоритарний депутат представляє 50 тис. громадян. Києву гостро потрібен третій рівень управління, на якому могли б оперативно вирішуватися актуальні питання життя в місті. Місту потрібен низовий рівень управління — громади, а також представницька влада на цьому рівні. Це реально зробити до жовтневих місцевих виборів.
Заступник Голови УРП Ростислав Новоженець: “Російський брат виявився звичайнісіньким дикуном-бандитом, який прагне нас задушити у своїх обіймах”
Віроломний напад Росії на Україну, анексія Криму, неоголошена збройна війна проти України, що вже покалічила і забрала життя тисяч українців, понівечила міста і села Донбасу, остоточно розвіяли міфи про непорушну російсько-українську дружбу і “старшого брата”, який насправді виявився звичайнісіньким міжнародним бандитом-дикуном, що прагне нас задушити у власних цупких обіймах.
Пересядемо з "лісапета" на реактивний літак, або модель Нової України, - Дмитро Сінченко
Прочитавши матеріал під назвою "Лісапетна моя Україна" Юлії Мостової, оприлюднений у газеті "ДТ", я не міг залишитись до нього байдужим. Дійсно, ми вже вдосталь розкритикували й владу, і опозицію, і Систему – однак конкретного плану дій для того, щоб усе змінити на краще, майже ніхто не запропонував. Проте ми вже маємо цілий ряд державотворчих ініціатив, які оприлюднили свої розробки й виступають за їх впровадження. Це і "Українська Національна Рада", і "Третя Республіка", і "Воля", і "Третій Гетьманат", і "Сила Людей", і "Ініціатива 1-го грудня", і "Рух Державотворців" і багато інших, менш відомих рухів та платформ.
Я НІКОМУ НЕ СУДДЯ
Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, для Волі народу
Я не суддя і не адвокат Володимиру Яворівському, як на свій сором і не знаю, хто такий Сергій Пантюк, котрий на сторінках “Української правди” виступив із статтею "Чим Яворівський кращий од Табачника?"
Можливо, Сергій Пантюк - геній. Можливо, Сергій Пантюк уже сьогодні належить до когорти тих, яких визнають таким тільки після смерті. Можливо, такому треба повіситися, щоб про нього почули трохи раніше. Хай мені вибачить Сергій. Я йому не суддя. Суддя тільки Господь Бог.
Іван МОСЬПАН, для Волі народу
І збоку бантик…
В тому, що регіонал Вадим Колесніченко по духу власівець, я давно не сумнівався. А от що й по змісту, то я це вже на виставі у Шустера побачив. Всі люди сиділи, як люди. А Колесніченко виділявся. І не тільки своєю посмішкою, а й бантиком. Мовляв, гляньте на мене: я і збоку бантик. Коли подали посмішку Колесніченка крупним планом, виявилося, що його бантик - звичайна власівська лєнточка, яку стали вручати після масової зради русскіх офіцерів і генералів (такої масової зради світ не знав).
Олег РОМАНЧУК, шеф-редактор журналу "Універсум"
21 квітня 2011 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 3301-VI «Про відзначення 70-річчя партизанського руху в Україні». Деякі витяги з документу, під яким стоїть підпис Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, варто зацитувати:
«На підтримку ініціативи ветеранів війни і з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, увічнення їхньої пам’яті та пропаганди патріотизму серед молоді України (виділення моє – О. Р.) Верховна Рада постановляє:
1. 22 вересня 2011 року на державному рівні урочисто відзначити 70-річчя партизанcько-
го руху в Україні.
Олесь ГРИБ, громадський діяч
Привид бродить Україною, привид всенародного об’єднання. Двадцятий рік стукає він у двері українства, а до нього, мов до жебрака ,звертаються хто з порадою, хто з лайкою, хто з молитвою, хто з сльозою. А десь на споді душі кожен вважає себе першопричиною Привиду, і собі, взявши до рук посоха чи ковіньку, мандрує попідтинню в ролі невизнаного пророка. Як не згадати пушкінське: сім міст сперечались у визначенні батьківщини Гомера, а він у цих міст просив милостиню. Ну що ж, привітаймо, нарешті, давноочікуваного гостя. Просимо на посаду у нашу світлицю!
А це що? Що за почет і собі притисся за Гостем? Е, чекайте, добродії, ви хто такі? Поважно мовчить загал непроханих гостей, тільки один, згорда поводячи очима, тихо проказує : «У нас гроші.» А щоб ще більше налякати, додає: «Ми –Фонд!» А коли у світлиці западає німотна тиша, додає:« Патріотичний Фонд Багазіїв- Пушкарів».
Боже мій, нарешті! Та й справді, що ми без грошей? А поважний Поводир, мов вгадавши наші думки, із посмішкою чарівника додає: «Диваки».
І так нам гірко стає на душі, ми ж так старались, ішли на мітинги проти диктатури комуністичних твердолобих вождів, кричали «Слава!» і «Ганьба!», разом крушили монументи вождям, а тут раптом… А щоб ми зовсім заніміли, Поводир чи Пророк це: «Хто платить, той замовляє музику.»
Олесь ГРИБ, громадський діяч, для ВН
Загальновідомо, що Верховна рада України є однією з трьох гілок влади, покликана творити закони. Поділ влади на три гілки – фундаментальне досягнення людства в боротьбі з авторитаризмом задля права громади і кожної людини зокрема. Але закони поділяються на основні - конституції - які формуються волею народу через Установчі або Національні збори, і похідні від них, які ухвалюються парламентами на грунті основних. Як українське суспільство визначає взаємини цих двох категорій законодавства?
|
|