Панове, не кажіть, що вас не попереджали… - Сергій Грабовський, публіцист, філософ, громадський діяч
Вони ніколи не приховували своїх планів. Вони говорили про них відверто – у своїх газетах та телепрограмах, в інтерв’ю зарубіжним журналістам та в публічних виступах перед однодумцями. І якщо хтось із українських діячів стверджує, що дії бойовиків "Лугандону" виявилися для них несподіванкою, що режим "перемир’я" та "припинення вогню" уже було поставив країну на шлях досягнення спокою на Донбасі, аж раптом щось його зірвало, - то ці діячі такими заявами зайвий раз засвідчують власну некомпетентність.

Ось тільки деякі (тільки деякі, далеко не всі!) сентенції деяких цілком офіційних речників «Лугандону» на провідних російських телеканалах.

Не будемо заходити далеко – почнімо з листопада 2014 року.

Олександр Кофман, так званий «міністр закордонних справ» так званої «ДНР», звертаючись до учасника передачі, який приїхав із Києва: «Если бы не Россия, мы бы вас давно уже размазали!»

Ірина Попова, «депутат» так званого «парламенту» так званої «Новоросії»: «При слове "перемирие" нас в Донецке охватывает ужас… Вы что, не видите, что Украина – это как обезьяна с гранатой?!»

Єгор Кваснюк, координатор проросійського терористичного руху «Куликово поле» (Одеса): «Надо наказывать уродцев. Они все время лгут, эти хунтята».

А ось що було сказано у грудні того ж 2014 року.

Вадим Колесніченко, співголова «Міжнародного антифашистського фронту», екс-депутат Верховної Ради України, співавтор досі чинного мовного «закону  Ківалова-Колесніченка», один з організаторів вишкільних таборів сепаратистів і терористів Донбасу та Криму ще за президентства Ющенка: «Россия уже не концентрируется, как говорил один дипломат, - она мобилизовалась! И Россию уже начинают бояться!»

Костянтин Долгов, співголова «Народного фронту Новоросії»: «Женщина, 47 лет, у нее был эпилептический припадок во время изнасилования на этом блокпосту, а рядом стоял автобус, и люди смотрели… Повесить их всех на Майдане!»

«Депутат» так званого «парламенту Новоросії» Сергій Баришніков:  «Нам нужна общая военно-политическая победа. Вместе с Россией! …Мы обречены на триумфальное наступление и победу».

Олександр Кофман, який «світився» у листопаді, тепер у ролі «віце-спікера парламенту Новоросії»: «Если бы это зависело от меня, само название Украины исчезло бы. Это государственное образование не должно существовать. Надо выжечь корни».

Згаданий вище Костянтин Долгов: «Единственная сила, которая может осуществить люстрацию на Украине, - это армия Новороссии. Придем в Киев и будем всех люстрировать».

Екс-депутат Верховної Ради України Микола Левченко, один із найбільш запеклих ворогів української державності й апологетів відновлення СРСР: «Россия и Украина – один русский мир. Советский Союз порезали на части. Это пусть в Америке штат Техас отделяется – я буду аплодировать. Пусть там в каждом из пятидесяти двух (оцініть рівень знань кандидата історичних наук!!! – С.Г.) штатов будет свой флаг, своя валюта…»

Ну, а в січні 2015 року сказане почало втілюватися у реальність. Інтонація ж і зміст висловлювань зазначеної публіки залишилися тими самими, хіба що цинізму відчутно побільшало.

Володимир Рогов, співголова «Народного фронту Новоросії», заявив без жодної тіні сумніву від імені самого Ісуса Христа: «Вот уже несколько минут как начался праздник Крещения. А Христос сказал: "Не мир, но меч". И этим мечом мы уничтожим нацизм на Украине».

А лідер так званої «ДНР», тобто головний терорист Донеччини Олександр Захарченко, звернувся через російське телебачення з такими лагідними словами до жителів Маріуполя, щойно обстріляного підпорядкованими йому ж бойовиками: «Нашим землякам беспокоиться нечего – мы о них помним».

Здається, все сказано, всі карти на стіл викладено. Але… Кум Путіна Віктор Медведчук у Донецьку зустрічається з лідерами терористичних «ДНР» та «ЛНР» Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким та представниками терористів на мінських переговорах Денисом Пушіліним і Владиславом Дейнего. Зустріч проходить у присутності російської сторони. Відбуваються, як сказано в повідомленнях ЗМІ, «попередні консультації перед майбутніми переговорами в мінському форматі».

Схоже, Леонід Кучма невдовзі знову поїде до Мінська і від імені України знову підпише щось дуже «миролюбне». Знову терористи зможуть вільно навчати своїх резервістів, ремонтувати техніку і приймати російські «гуманітарні конвої» з боєприпасами, зброєю та «добровольцями». Знову українські вояки гинутимуть під обстрілами з ворожого боку, не сміючи як слід відповісти терористам. Знову наше військо не знатиме, про що домовилися «верхи», знову Путін буде на коні, і знову лідери та ідеологи терористів розказуватимуть на російському телебаченні про свої плани, про майбутній похід на Харків, Дніпропетровськ та Київ. І знову удар з боку російсько-терористичних сил виявиться несподіваним для тих діячів офіційного Києва, які не хочуть дивитися правді у вічі та воліють не чути того, що речники терористів чесно розповідають про свої наміри.

Сергій Грабовський
Інф.: day.kiev.ua

Коментарі