Від влади регіоналів потерпають і люди і тварини
Пікетування чергової сесії Одеської міськради, яка відбулася 19 лютого, відзначалося посиленою охороною мерії, яку до того ж оточили щільним кільцем регіонали та комуністи, відтіснивши на узбіччя всіх невдоволених владою. Про це не варто було б писати, коли б у мішанині цих акцій протесту і підтримки не віддзеркалювалися, мов у краплині води, і вся недолугість нинішньої демократії й потворність нашого життя, яке з кожним днем усе "покращується".
Голоси волаючих у пустелі
Проблеми, які обсіли одеситів, мало чим відрізняються від тих, із якими нині щодня стикається кожен із нас. Багатьох пікетувальників я вже знаю в обличчя, тільки плакатів тепер у них побільшало, бо і всілякі неподобства та негаразди валяться на їхні голови сніговою лавиною. Ось знову вимагають від фірм-дурисвітів обіцяного житла, за яке вже давно заплачено грубі гроші, вкладники багатьох будівельних кооперативів. На плакатах уже значиться більш як півтора десятка адрес заморожених новобудов, де ще торік чи позаторік мали б відсвяткувати новосілля більше двох тисяч людей. Вони регулярно виходять пікетувати міськраду, минулого разу на їх підтримку навіть виступили місцеві свободівці. Мерія їх слухати не захотіла, а правоохоронці навіть не пропустили у сесійну залу народного депутата від ВО «Свобода» Павла Кириленка, який мав намір оприлюднити вимоги обдурених вкладників кооперативів. Тижнів зо два тому пікетувальники перекрили дорогу на роботу меру Одеси Олексію Костусєву, але того попередили про пікет, і він уник зустрічі.

Не вперше влаштовують акції протесту й підприємці славнозвісного одеського «Привозу» та ринку «Острів», яких позбавляють роботи. Мерія фактично передала ці дуже прибуткові об’єкти у загребущі руки приватних фірм. А ті, за підрахунками учасників пікету, щомісячно переказують до міської казни лише по 2 тисячі гривень, а щонайменше по 30 мільйонів гривень кладуть собі до кишені чи переказують в офшори. Захищаючи свої робочі місця, продавці ринку «Острів» навіть у ці морозні ночі не залишали їх. Та у лютому «холодна» війна з підприємцями переросла у «гарячу». На них напали охоронці приватної агенції  «Слов’яни», вони застосували дубинки, вогнегасники і сльозоточивий газ, били людей дубинками й ногами. Хіба не знає мер про те, як на ринках  квітне махрова корупція?

Вийшли цього разу з протестом і медики, невдоволені тим, що у місті під приводом «оптимізації» закриваються доступні лікарні, що спотворена й доведена до абсурду система надання швидкої допомоги. Поруч із ними в пікетах стояли власники незаконно знесених гаражів та автостоянок, люди, обурені забудовою пляжів, приморських схилів та парків. А група молоді з волонтерської організації «Час змін» вийшла на захист братів наших менших, які потерпають не лише від живодерів, а й жорстоких дресирувальників та фотографів. Волонтери сподіваються, що міськрада цього разу підтримає законопроект депутата Костянтина Ржепішевського «Про заборону використання тварин вуличними фотографами».

А загалом настрій у пікетувальників був далеко не райдужним, бо всі попередні їхні звернення і заяви місцева влада ігнорувала, тож надії що цього разу вона почує глас волаючих у пустелі майже ні в кого не було.

Дошкульний удар по амбіціях брехливого мера-обіцяльника

Як і планували активісти обласної організації партії «УДАР», вони саме цього дня влаштували велику виставку фотодокументів, що засвідчили облудність регіональної міської влади, очолюваної Олексієм Костусєвим. Іменуючи себе «народним мером»  «другим Дюком Рішельє», він за час перебування у кріслі міського голови не спромігся виконати й десятої долі своїх передвиборних обіцянок. Вдарившись у політику, витрачав кошти міської казни на впровадження російської мови як регіональної, на реставрацію імперських символів минулого, на перейменування вулиць, названих іменами українських патріотів, на самовихваляння на сотнях білбордів, якими обліплена Одеса.

Своїй виставці представники боксерської політсили дали назву «ВДНГ» («виставка досягнень народного господарника»), зосередивши увагу громадськості перш за все на вкрай занедбаному вигляді вулиць, доріг, дворів, зон відпочинку міста. Світлини для експозиції ініціаторам акції радо надавали численні добровільні помічники. Тут бачимо і балкони, які падають на землю разом із людьми, і будинки, які розвалилися вже цього року, і спотворені й занехаяні пам’ятники архітектури, якими колись так славилася Південна Пальміра, і знищені зелені оази… Всього не перелічити.

Оглядаючи ці фотозвинувачення меру, люди скрушно хитали головами, лаяли його і заявляли, що такого «народного господарника» слід достроково потурити не лише з міськради, а й із самої Одеси.

Фашистів не виявили, а «антифашистський» лемент уже зчинили

Усю площу перед мерією заполонили цього разу мобілізовані регіоналами двірники, державні службовці та кількасот студентів Одеської юридичної академії, очолюваної одіозним політиком-українофобом, співавтором горезвісного мовного законну Сергієм Ківаловим. До цього гурту, як і слід було чекати, долучилися місцеві комуністи з прапорами, прикрашеними портретом Сталіна. Зібрали цю строкату юрбу під біло-синіми знаменами і новим для Одеси прапором «антифашистського союзу» для того, аби вкотре погаласувати про навислу над містом загрозу «націоналізму-фашизму-бандерівщини».

Виступали штатні оратори, повторюючи, як мантру, «Неофашизм в Одесі не пройде!». Нікому було не втямки, де вздріваються організаторам цього шабашу фашисти, адже таких досі виявлено не було. Тож промовці прозоро натякали на ВО «Свобода», яке вже стало парламентською партією, буцімто воно веде країну до фашизму гітлерівського зразка. Усі розуміли, що таке твердження шите білими нитками і притягнуте за вуха, тож страшилка викликала у одеситів лише притаманну їм саркастичну усмішку. Не менш дивно було чути і плачі за «рідною» (читай – російською) мовою, яка буцімто зазнає в Одесі утисків, за радянськими червоними прапорами, які для невиправних совків усе ще є символом перемоги, а не окупації й геноциду.

Само собою зрозуміло, що ніяких претензій чи докорів чинній регіональній владі учасники цього досить довгого й нудотного мітингу не висловлювали. Адже це вона ініціювала створення у регіоні «антифашистського союзу», щедро витрачається на його  акції. Одеська облрада навіть не пошкодувала на це близько десяти мільйонів гривень, замаскувавши ці асигнування під «програму антитерористичних заходів».

Після мітингу новоявленої «антифи» з гучномовців ще довго лунали радянські пісні й бравурні марші, а студенти, згорнувши біло-сині прапори, переминалися з ноги на ногу, чекаючи коли їх відвезуть в інститут. Не виключаю, що у відповідь на здійснене цього дня насильство над ними більшість з цих юнаків і дівчат на чергових виборах віддадуть свої голоси за свободівців. Адже влада регіоналів, від якої потерпають і люди й тварини, уже осточортіла всім настільки, що вже у печінках сидить.

Сергій Горицвіт, незалежний журналіст, для "Волі народу"

На світлинах: природоохоронці вимагають захистити "братів наших менших", від сваволі влади потерпають медики і хворі.
Фото автора

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh