Ще б палату номер шість!
Зі спадкоємністю влади та політичними традиціями в Україні не склалося. Не дивно, що кожна нова команда передусім хапається за мітлу, щоб по-своєму наводити лад в українській хаті. Інколи активний запал швидко згасає, іноді витрачається не на користь країни і суспільства. Недаремно в народі кажуть: "Нехай гірше, аби інше". Двопалатний парламент для нас інше, але гірше чи краще – питання дискусійне.

Знищити дощенту?

Володимир Зеленський ще з першого дня на найвищій державній посаді засукав рукави сорочки і взявся до роботи. Президентська мітла одразу настовбурчилася проти парламенту, та той виявився міцним горішком. До справи долучився Конституційний суд, котрий визнав конституційним указ глави держави про розпуск ВРУ. Нині триває підготовка до позачергових парламентських виборів 21 липня. Тим часом нардепи плекають надію ухвалити новий Виборчий кодекс.

А в команді Зеленського продовжують робити заяви щодо облаштування держави. Чергова ідея пов’язана з двопалатним парламентом, її традиційно озвучив представник президента у ВРУ Руслан Стефанчук. Можна було б пропустити її повз вуха, та, схоже, це не просто декларації. За словами пана Стефанчука, питанням займуться в Адміністрації Президента (АП). У разі втілення справа потребуватиме кругленької суми з державної казни. Та чи надовго вистачить активного запалу пана Зеленського та його команди пропонувати революційні заяви з метою змінити все і всіх?

«У команді Зеленського невдовзі зрозуміють, що у нас не президентсько-парламентська країна, а парламентсько-президентська, – запевнив в ефірі “УР-1” політтехнолог Денис Богуш. – І якщо будуть вибори восени, то президент зрозуміє, що не потрібно спочатку ображати всіх, а потім казати, що я – д’Артаньян, а ви – погані люди. Потрібно співпрацювати з ВРУ і Кабміном. У нас же не лише проблема корупції, а й війни, економіки, кредитів МВФ. Дуже багато проблем, але нова команда набиває гулі, а ми спостерігаємо за тим, як вони вчать азбуку».

Двопалатний парламент – річ серйозна, передбачає зміну виборчого законодавства, Конституції і, урешті-решт, усього суспільного устрою. Заради чого це все?

Не федерація і не монархія. То навіщо Україні двопалатний парламент?
Карикатура: Олексій Кустовський

Нова стара ідея

Що таке двопалатний парламент, навіщо він потрібен і як функціонує, для більшості українців питання ще складніші, ніж виборча пропорційна система з відкритими чи закритими списками. Однак на ініційованому президентом Кучмою Всеукраїнському референдумі у 2000 році близько 83 % голосів народ віддав саме за таку модель найвищого законодавчого органу. До плебісциту майже 20-річної давнини й апелюють у Зеленського, хоча відповідні зміни до законодавства тоді такі й не внесли.

То де є двопалатні парламенти та як вони працюють? Така форма притаманна передусім імперським державам і збережена не в останню чергу через традиції. Приміром, парламент Великої Британії, де верхня палата, – палата лордів (для аристократії), а нижня – палата общин (представницький орган більш широких верств населення). Безпосередня законотворчість здебільшого лягає на плечі представників нижньої палати, а члени верхньої схвалюють або відхиляють закони, ухвалені нижньою.

Двопалатний парламент властивий і країнам із федеральним устроєм (США, РФ, Німеччина). У федеральних державах одна палата – регіонів, інша – забезпечує представництво загальнонаціональних політичних партій. В унітарних державах як Україна парламент здебільшого однопалатний, хоча у Франції, Італії, Польщі дві палати.

«Небезпека федералізації унітарної держави полягає в тренді – замість уніфікації правил держави починається “розповзання”, що може призвести до розпадання країни на різні шматки», – застеріг у фейсбуці народний депутат Руслан Сидорович, який вважає, що двопалатний парламент не підходить для України.

Не те слід міняти

«Ані тоді, у 2000 році, ані нині ніхто не проводить роз’яснювальної роботи, чим відрізняється однопалатний парламент від двопалатного, – розповів Opinion пан Сидорович. – Більшість громадян України, коли їх запитують: “Чи підтримуєте ідею двопалатного парламенту?”, не розуміють його специфіки. Щодо референдумів – дуже непросте питання. Акцентував би більше увагу на необхідності законодавчого врегулювання місцевих референдумів. Для питань місцевого значення вони дійсно необхідні. Питання ж перекладання відповідальних рішень з очільників держави на громадян, які не мають почасти всього необхідного обсягу інформації, може бути лише маскуванням і уникненням відповідальності за ухвалення небезпечних рішень».

Чому ж у 2000-му народ дав так багато голосів за двопалатний парламент? Очевидно, не тільки через незнання предмета, а й за привабливу пропозицію зменшити кількість депутатів ВРУ. І хоча то було інше питання референдуму, але всі пропозиції підтримувалися гамузом. До речі, нині в Україні референдум просто так не провести через відсутність відповідного законодавства.

Ініціативу створення двопалатного парламенту в нашій країні не підтримує і віце-президент Асоціації народних депутатів України, експерт із виборчого права Олександр Барабаш. Він не вбачає конструктивної конституційної, політичної чи державотворчої ідеї при переході саме до такої моделі законодавчого органу.

«Як правило, двопалатні парламенти утворювалися природним шляхом при об’єднанні країн, які стали федеративними, – у Німеччині, США, – пояснив Opinion пан Барабаш. – А просто так, щоб зверху… Для чого це? Глибини цієї ідеї не розумію. Це або “законобесіє”, скажімо, реформи заради реформ, або ідея зробити парламент ще більш керованим і ручним. У нас ці спроби вже робилися – у 1991 році, коли обговорювалася концепція нової Конституції і цю ідею не підтримали, а в 2000 році ця ідея навіть виносилася на референдум».

«Пан Стефанчук каже, що суспільство не довіряє ВРУ, і при цьому, як вирішення ситуації, пропонує двопалатний парламент. Це абсолютно не пов’язано з тими речами, чому суспільство не довіряє ВРУ, – зазначив Opinion Денис Рибачок, експерт ВГО “Комітет виборців України”. – Якщо хочемо реформувати інститут ВРУ, то треба змінювати правила роботи комітетів, розглядати механізми боротьби з прогулами нардепів, боротися з кнопкодавством, за яке, на мою думку, має бути кримінальна відповідальність. Робити більш приземлені речі, які, можливо, справді допоможуть підвищити якість роботи парламенту. А те, що пропонує пан Стефанчук, жодним чином ці проблеми не вирішить».

Не лише Зе-команда

«У двопалатності є певні плюси – вона дозволяє розділити функції, зокрема, кадрові, переважно до верхньої палати, – наголосив Opinion Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”. – Нижня палата переважно зосереджена на законодавчій роботі, верхня ухвалює закони. До верхньої нерідко частково переходять повноваження президента. Тут є свій сенс, але головне – уповільнений законодавчий процес. Також треба враховувати, що формуються палати по-різному. Наприклад, якщо вибори за суто партійними списками, то так формується нижня палата, а верхня, як правило, шляхом прямих виборів від регіонів. Є й інші принципи формування, іноді без виборів можуть призначати сенаторів».

Кому нині в Україні ще до душі двопалатний парламент, крім команди Зеленського? Чи знаходить ця ідея підтримку серед інших політичних сил і їхніх лідерів? Раніше публічно за неї висловлювалися, зокрема Ігор Смешко, Юлія Тимошенко, у партії «Соціальна справедливість». Звідки така зацікавленість?

«Думаю, є бажання прилаштувати регіональні еліти в парламенті, – переконаний Денис Рибачок. –Тобто у верхній палаті двопалатного парламенту гарантовано отримаємо представників із Харківської, Дніпропетровської, Одеської областей, які, швидше за все, будуть не стільки представниками, обраними народом на виборах, скільки місцевими феодалами. А далі слід дивитися, яка модель пропонується парламенту, тому що депутатів верхньої палати можна призначати, як це робиться у Франції, або обирати, як у Польщі. Моделі різні, але я взагалі проти ідеї двопалатного парламенту. Для України вона недоречна й неактуальна».

До речі, і в самій Зе-команді немає чіткої одностайності щодо крайньої потреби в двопалатному парламенті. На це звернув увагу Володимир Фесенко:

«Прихильником двопалатності є не Зеленський, а Стефанчук, який просуває цю ідею. А, наприклад, Дмитро Разумков більш критично її оцінив. Можливо, тому, що він політолог і розуміє – двопалатність у такому вигляді може бути не зовсім вигідною президенту. Адже, скоріш за все, “Слуга народу” отримає більшість у парламенті, а якщо буде верхня палата, то більшість матиме вже не президент. Це може створити непрості відносини між президентом і верхньою палатою. Єдине, що можна точно сказати, команда Зеленського після виборів розпочне роботу над конституційними змінами. Але чи буде в них двопалатність, не впевнений. Думаю, спочатку це стане предметом серйозної внутрішньої дискусії через відсутність єдиної позиції в команді».

Новий Виборчий кодекс у сміття?

Представник президента у ВРУ Руслан Стефанчук вважає, що змішана система виборів – велика біда українського парламенту. Мовляв, цю проблему можна було б вирішити саме із введенням двопалатного парламенту.

«Яке відношення має змішана виборча система до двопалатного парламенту? – не погоджується Денис Рибачок. – Якщо хочете змінити виборчу систему, то можна змінити її і нардепів. Не подобається мажоритарка – ввести відкриті списки, наприклад. А якщо буде двопалатний парламент, то дійсно треба змінювати весь виборчий дизайн. По-перше, скільки має бути депутатів верхньої палати: 100 чи 200? По-друге, їх будуть обирати чи призначати? По-третє, яка виборча система? Напевно, це має бути мажоритарка, тому що люди представлятимуть певні області. Як у США, наприклад: 50 штатів, від кожного по два сенатори, їх обирають. Але є ще багато деталей. Виборче законодавство ж треба буде повністю переписувати, бо воно не пристосоване до двопалатного парламенту, як і Конституція України, і всі інші закони».

Попри те, що за розгляд ідеї двопалатного парламенту візьметься АП, переформатування ВРУ не відбудеться найближчим часом. Добре вже те, що в цьому делікатному питанні в Зе-команді обіцяють уникати поспіху.

«Двопалатний парламент передбачає тотальну ревізію виборчого законодавства, і в різних країнах він формується за різними виборчими моделями, – наголосив Руслан Сидорович. – Не існує ідеальних виборчих моделей, проте в Україні мажоритарку необхідно ліквідувати через те, що вона стала джерелом політичної корупції. Мажоритарники заради отримання коштів соціально-економічного розвитку на свій виборчий округ готові закривати очі на інші рішення влади».

«Треба думати, що стоїть за цією ідеєю, окрім того, що будуть просто дві палати й ускладниться ухвалення рішень, – застеріг Олександр Барабаш. – Запроваджувати її є сенс, коли закладаються інша ідея, механізм ухвалення рішень і представництва населення. Якщо це буде сформульовано, тоді природно треба міняти систему виборів».

Ще б палату номер шість!

Opinion поцікавився у відомих українців, чи потрібна Україні двопалатна ВРУ.
Саід Ісмагілов, муфтій:

«Не бачу сенсу у двопалатному парламенті. Нашій країні вистачить і всенародно обраних депутатів Верховної Ради. Тим більше, що є сенс у скороченні державних службовців і витрат з бюджету на їх утримання. А ось від мажоритарки потрібно відмовитися, адже, частіше за все, це просто підкуп виборців. Я за однопалатний парламент, відкриті списки та голосування за партії, а не за персоналії».

Ольга Поєдинок, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, адвокат:

«Ідея двопалатного парламенту мені не імпонує. По-перше, це більш очевидний і логічний вибір для федерацій, а не унітарних держав. По-друге, імовірність “збоїв” у роботі парламенту потроюється за рахунок можливих криз у кожній із палат, а також проблем їх взаємодії».

Павло Кущ, журналіст, письменник-сатирик:

«Зважаючи на рівень освіти, правової культури та елементарного виховання більшості вітчизняних депутатів, нам потрібен не двопалатний, а багатопалатний парламент. А для деяких нардепів варто подбати про окремі ізольовані палати – на манір класичної під номером шість… Якщо більш серйозно, то навіть парламент у нинішньому вигляді через низьку ефективність роботи потрібно скорочувати, а не збільшувати. Варіант двопалатного, на мою думку, – зміни тільки заради видимості змін».

Віктор Цвіліховський
Інф.: opinionua.com

Коментарі