Ідеї перемоги над корупцією червоною ниткою пройшли через президентську кампанію Володимира Зеленського і вистелили його шлях до головного крісла в державі
Символом цього шляху став лозунг "Весна прийде – саджати будемо".
Ніша боротьби з давньою бідою української політики завжди залишається незаповненою, хоча не існує, мабуть, політичної сили, яка б не намагалась її зайняти. Та хабарництво, кумівство чи лобізм невпинно лише збільшують простір для нових антикорупційних гасел і обіцянок.

У цій ніші залишилось чимало місця після попереднього президента. Йдучи з Банкової, Петро Порошенко лишав по собі гучні справи про розкрадання в енергетиці і оборонці, випадки хабарництва і непотизму в найближчому оточенні, ореол кругової поруки між усіма ланками влади.

"Роттердам+" чи "СвінарчукГейт" стали загальними назвами, які хватко використовували на свою користь "слуги народу". Зе!Команда поєднувала закиди в бік опонентів, які чітко відповідали суспільним запитам, з конкретними переліками своїх антикорупційних пріоритетів.

"Президент з народу" будував відносини з активістами і вимагав від силовиків "відчутних результатів в розслідуванні резонансних корупційних злочинів".

Все це в обіцянках команди Зеленського звучало просто і зрозуміло:

"У цій сфері винаходити велосипед не потрібно. Давно відомо — що треба робити. Просто політичної волі ніколи не було".

Але менше ніж за рік правління початкові зусилля почали сходити нанівець.

Спершу Зеленський говорив, що президент не саджає за ґрати, перекладаючи відповідальність на правоохоронців. Згодом – закривав очі на зневагу до закону зі сторони "своїх". Або мовчав, коли прокуратура відмотувала назад розслідування того самого "Роттердам+".

То чи є у нинішніх державних керманичів політична воля на справжню боротьбу з корупцією? На її викорінення, перш за все, у власних рядах? На те, щоб нарешті переламати хребет давньому устрою української політики?

Гучні корупційні кейси, які оточують команду Зеленського, змушують все частіше давати заперечливі відповіді на ці запитання.

Раз за разом система робить усе можливе, аби її учасники уникли відповідальності.

Заступитись за (не)справедливість

Найяскравішим доказом того, наскільки нова влада не готова реагувати на можливу корупцію у своїх лавах, став нещодавній кейс заступника голови ОП Олега Татарова.

У серпні 2020 року він прийшов у президентський Офіс курувати правоохоронний напрямок. На відміну від більшості працівників Банкової у Татарова був досвід чиновницької служби за плечима. Служби – режиму Віктора Януковича в лавах Міністерства внутрішніх справ, де він, зокрема, виправдовував дії силовиків під час Майдану.

Не дивно, що призначення Татарова викликало хвилю критики в суспільстві. Втім, Офіс Зеленського на цю критику вирішив не реагувати. Адже перед Татаровим на посаді заступника Єрмака постало важливе завдання – вибудовування силової вертикалі під президента як в Києві, так і по всій країні.

Крім того, до його функціоналу відійшла перевірка кадрів. За словами співрозмовників УП, саме Татаров найчастіше кладе на стіл президента "папочки" на людей, які претендують на певні посади або, скажімо, депутатів монобільшості, які відбились від президентського берега.

"І МВС, і СБУ за Зеленського працюють досить автономно. Тому, якщо чесно, Татаров постійно крутиться і на Богомольця, і на Володимирській. Але нічого без відома Авакова і Баканова йому там не дадуть", – розповідає співрозмовник в оточенні одного із чільних силовиків.

І тільки-но критики майже змирилися із призначенням Татарова, заступник Єрмака нагадав про себе у досить екстравагантний спосіб. Через кілька днів після обіцянки президента Зеленського послам G7 зробити все можливе для збереження Артема Ситника на посаді, Татаров публічно розкритикував голову НАБУ та сказав, що той має бути звільнений.

"Та там всі обурювалися. Навіть Подоляк ходив по ОПУ і говорив, що це на голову не налазить, мовляв, як Татаров таке посмів говорити, ні з ким не порадившись. У нас і так з МВФ не найкращі стосунки, а він такі дурниці заявляє на такій посаді", – розповідає УП про реакцію на слова Татарова в офісі Зеленського один із членів його команди.

Так, заступник глави ОПУ не погоджував тези про директора НАБУ зі своїми керівниками. Але на той момент і Єрмак, і Зеленський знали про справу у відомстві Ситника і про можливі претензії до заступника глави Офісу.

За даними УП, заява Татарова про Ситника була ударом на випередження.

"Татаров обурювався, що його ніхто не захищає, і вирішив захищатися сам", – описує ситуацію один зі співрозмовників УП у правоохоронних органах.

У випадку із нападками на Ситника Офіс Зеленського публічно відмежувався від Татарова дивною заявою на сайті ОП – мовляв, це особиста думка заступника Єрмака, ми її не поділяємо. Хоча за всіма законами влади після таких "самостійних" заяв, Офіс мав вказати Татарову на двері – не може фактично підлеглий президента мати "особисту думку" в питанні, від якого залежить міжнародна підтримка України.  

Справжній же "порятунок рядового Татарова" почався за день до оголошення йому підозри. Як розповідає УП співрозмовник, близький до розслідування, заступнику Єрмака "вчасно" злили інформацію про можливий обшук, дозвіл на який у суді намагалися отримати детективи та прокурори.

Тоді генпрокурорка Ірина Венедіктова відсторонила від справи чотирьох прокурорів. "Заступник президента по справедливості", як вона сама себе називає, призначила на їхнє місце нових, а для повного контролю над справою ще й включила себе у групу прокурорів.

"Здавати Татарова без доведених фактів – сигнал до всієї команди, що ви не під захистом і за будь-чиїми звинуваченнями вас зіллють", – ділиться роздумами людина, знайома з ситуацією в ОП.

Наскільки цього "імунітету" вистачить – питання часу. В Офісі президента розуміють: якщо НАБУ надасть переконливі докази, покривати Татарова немає сенсу. А поки правоохоронці не вийшли з ними на публіку – можна і почекати, мовляв, може скандал затихне сам собою. На це в ОП найбільше сподівань.

Так, заступник глави ОПУ не погоджував тези про директора НАБУ зі своїми керівниками. Але на той момент і Єрмак, і Зеленський знали про справу у відомстві Ситника і про можливі претензії до заступника глави Офісу
Утім для мовчання може бути ще одна причина.

Високопоставлені джерела УП у правоохоронних органах в приватних розмовах повідомляли, що заступник Єрмака натякнув, що не триматиме язика за зубами, якщо його зіллють. Мовляв, є багато речей, про які він може розповісти.

"Він же про Іру Венедіктову має що розказати, про Смірнова, який в ОПУ за суди відповідає, багато знає, згадає, як Бабікова знімав. Повірте, Татаров дуже поінформована людина, і якщо його зроблять крайнім, не виключено, що він піде шляхом Микитася і розкаже все про всіх", – говорить джерело, яке має доволі серйозний вплив у правоохоронній системі.

За словами співрозмовника, в колах правоохоронних органів ширяться розмови про те, що нібито Зеленський для репутаційного порятунку може звільнити Татарова до Нового року.

"Схему розглядають таку: Татаров пише заяву про звільнення сам, Зеленський її підписує. Але Олег піде на такий крок лише за умови, якщо отримає гарантії, що Артем (Ситник – УП) його не доганятиме", – зазначив в приватній розмові з УП впливовий співрозмовник в прокуратурі.

Як би швидко Зеленський не змінював людей – прем’єрів, міністрів, губернаторів – звільняти їх за відсутність результатів роботи для нього репутаційно та медійно значно простіше, ніж за корупційні скандали у власній команді. Команді, яка після Свинарчуків та Роттердаму+ – скандалів, що тонкою чорною стрічкою лягли на імідж та рейтинг попереднього президента – обіцяла бути іншою.   Повний текст

СОНЯ ЛУКАШОВА, ОЛЬГА КИРИЛЕНКО
Інф.: pravda.com.ua


Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh