Клоунада по-київськи
Влада може бути якою завгодно, але вона не може бути смішною. Смішна влада — це смерть для влади
Я не розумію, навіщо в країні з працюючим механізмом змінюваності влади влаштовувати революцію. Тим більше — під час війни. Цей президент перестав подобатися? Ну так проголосуй за іншого. В чому проблема? Всі можливості є. В Україні є вільні вибори. До чого цей перебір інструментарію, необхідного тільки в крайніх ситуаціях?
Я зовсім не розумію, навіщо треба боротися з Саакашвілі. Ось навіть якщо не брати до уваги питання права і демократії, то чисто раціонально — навіщо? У чувака рейтинг був півтора відсотка. Ні, зараз-то, звичайно, розкрутили на порядок, і чим далі, тим вище він буде. Кожна дія влади тільки додає йому популярності і прихильників. Навіщо?
 
Я зовсім-зовсім не розумію, як з усунення політичного опонента можна влаштувати таку клоунаду. Дитсадкова істина, відома вже дві тисячі років — влада може бути тупою, злісною, жадібною, злодійською, узурпаторською, агресивною і якою завгодно ще. Але вона не може бути смішною. Смішна влада — це смерть для влади. Якщо ти вже й вирішив приступити до політичних репресій і почати усувати політичних опонентів, то це повинно бути тільки в двох форматах: «убив у всіх на виду, на мосту, щоб посіяти в країні страх» або «всі заснули, всі прокинулися, ніхто нічого не бачив, а опозиція вже скинута в атлантичний океан рейсами смерті». Але коли ти проводиш репресії з таким результатом, що твій супротивник бігає по дахах, а потім його витягують з машини, а потім ви заблукали в трьох наметах і не можете там його знайти, — навряд чи можна було б зробити щось краще для руйнування іміджу влади.
 
Ніякого третього Майдану не буде. Буде одразу хаос
 
І я вже точно ніколи не зможу зрозуміти, навіщо двоє або кілька осіб виключно заради своїх особистих амбіцій так розгойдують ситуацію в країні. Ніякого третього Майдану не буде. Буде відразу хаос, який з досить високим ступенем ймовірності може вже дійсно закінчиться внутрішньою війною. Війни ніколи не об'єднують суспільство. Навіть найсправедливіші. Війни можуть суспільство тимчасово консолідувати проти формального ворога, але потім неминуче завжди розшаровують його. Воююча країна легко починає воювати і всередині. Воююча армія набагато легше починає стріляти і всередині. Буде хаос — Путін буде, як мінімум, в Харкові. І цього разу Захід уже сам попросить його про це. На цьому, власне, можна буде ставити крапку.
 
Навіщо кілька людей виключно заради своєї гри штовхають країну до цього сценарію? Вони вже зовсім у свій світ пішли? Або що? Я не розумію.

Аркадій Бабченко, російський журналіст, видавець журналу "Мистецтво війни"
Інф.: nv.ua
 

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh