Маркіян Гудзь, громадський діяч: Якщо зняти локшину з вух...
Чи існує в Україні публічна власність: державна і комунальна?
Для того, щоб виникли ці дві форми власності, відповідно, мають бути власники у статусі юридичних осіб, держава і територіальні громади (комуни). Бо якщо немає власників-юросіб, держави і тергромад, то звідки візьметься державна і комунальна власніть? Адже доконаним є той факт, що набути право публічної власності може лише юридична особа публічого права. Без статусу юрособи - ніяк.
На державному рівні перший крок був зроблений на референдумі 1991 року - відбулося заснування держави власниками-громадянами, фактично, державою (громадою держави) був набутий статус юридичної особи. А далі банда загальмувала процес, перш за все для проведення сертифікатної (ваучерної) прихватизації, пограбування українського народу, "зник" етап оформлення держави у юридичну особу, залишились совєтські органи-юрособи. Далі мав місце ще один позитивний спалах - Конституція 1996 року.... на цьому перехідний період закінчився, замість того, щоб розпрощатися з совком і реалізовувати Конституцію, процеси пішли в зворотньому напрямку, влада рад запрацювала на своє підсилення.

Зараз на всьому радянському просторі (РФ, Україна, Білорусь...) існують дві форми власності, совєтська і приватна. Совєтська це - власність органів-юросіб. При чому, в таких умовах приватна власність ефемерна, незахищена, радше існує у вигляді негарантованого довічного права користування совєтською, бо в будь-який момент ці "органи" (обмежене коло осіб) можуть прийняти рішення собі на догоду, вони ж влада рад (джерело дерибанів). Тут слід зауважити, що при владі громад до механізму прийняття рішень задіюються усі громадяни, тобто маніпуляції практично неможливі, зводяться до мінімуму або ж є зворотніми.

Доводиться категорично стверджувати: державної і комунальної власності зараз немає й близько. Ліричний відступ )... про яку ж "націоналізацію" балаболять совєти? Перерозподіл національного багаства українців поміж чужинцями різних мастей, не більше...

Громада держави (держава-юрособа) сказала своє слово ще в 1991 році... але з того часу збігло багато води, прийнята сила-силенна фількіних, фейкових рішень нелегітимною для громадян України лєнінською владою рад.

Настає час, коли громада держави повинна вдруге вийти на авансцену, але маємо затримку на місцевому рівні, на якому не постали тергромади-власники-юрособи.

Тому, через загальні збори тергромад маємо оформити тергромади-юрособи. Маємо прийняти Статути (утворити органи місцевого самоврядування включно з тервиборчкомами), обрати делегатів на загальні збори громади держави. У свою чергу, загальні збори громади держави мали б тривати до того часу (в кілька етапів), допоки б не була реалізована чинна Конституція, утворені та сформовані органи державної влади - органи української влади на державному та місцевому рівнях...

Просто маємо робити своє, тільки так відправимо совєти на смітник історії. Звісно, завжди мусимо мати на увазі, що усі рішення влади-українського народу, його громад - у правовому, конституційному полі. Влада - це ми, але маємо повертати її повноту. На жаль, зараз повнота влади у чужинців з допомогою перекінчиків-колаборантів із владою рад. Так що маємо роботу...

P.S. Ну як, смачні макарони псевдодецетралізаторів? Не думаю. Смаку не відчутно, вухами не їдять. А пшениця наша, з нашої землі, тільки розпоряджаємося нею не ми. Давайте, нарешті перестанемо погоджуватись із положенням рабів, кріпаків, у кращому випадку (за умови продажу душі) - лакеїв. Даймо шанс своїм дітям, внукам і правнукам бути вільними, вибороти свою Державу.

Маркіян Гудзь, громадський діяч
Інф. із сторінки автора у Facebook

Також по темі: Децентралізація за лекалами Гройсмана - це маніпуляція, - журналіст - ТУТ

Коментарі