Хто, як і навіщо руйнує антикорупційну систему України (частина друга)
Першу частину інтерв'ю читайте ТУТ.
Артем Ситник про людей Порошенка, корупцію народних депутатів і "трубу" Медведчука
— Павло Лазаренко — єдина з великих політичних фігур, хто сів, хоч і не в нашій країні. А ось недавно Максим Микитась — виходець уже з нової «еліти» — потрапив у СІЗО. Відтак, він і гроші державі компенсує, і "кладку дав". А якби на час позбавили волі, наприклад, Гладковського й Бахматюка? Вони ж теж багато чого цікавого могли б розповісти. Адже не випадково Бахматюк отримав від НБУ рефінансу більше, ніж лежало на клієнтських депозитах у двох його банках. І Насиров міг поділитися неоціненними знаннями про тих, кому він умів бути корисним. Але цього, Артеме Сергійовичу, не сталося.

— На справу Бахматюка, як і у випадку з «Приватом», ми спочатку дивилися крізь призму дій Нацбанку. Тому не можна сказати, що це — справа Бахматюка, це — справа Нацбанку. Бахматюк сьогодні в розшуку. Але через прямий саботаж Генеральної прокуратури ми не можемо його екстрадувати.

— Ну, схоже, сьогодні в Олега Бахматюка впливу на Банкову більше, ніж у вас — на його долю…

— Ми оскаржимо дії прокуратури, бо вважаємо її відмову сприяти в екстрадиції ексголови Ві-Ай-Бі Банку абсолютно незаконною. І вона загрожує не тільки цій справі, а й усій міжнародній співпраці. Все це докладно описане і подане в дисциплінарну комісію прокуратури.
Але у справі зібрано достатню доказову базу, з якою ми готові йти в суд. У нас є низка підозрюваних, включно з самим Бахматюком. Пред'явлено підозри. Що стосується можливої, як і у випадку з Микитасем, співпраці зі слідством, то Бахматюк вибрав процесуальну війну. Він не захотів іти шляхом відшкодування збитків і мінімізувати для себе наслідки скоєного злочину.

— А Гладковський що вибрав? Насправді перше, чим вас попрікають ваші опоненти, — це лояльність до Петра Порошенка, який колись вас призначив, та його людей.

— У цій справі розслідування завершене. 3 червня детективи відкрили матеріали стороні захисту для ознайомлення.

— Одна з найбільших потенційних корупційних справ у нашій країні — підкуп народних депутатів. Про це неодноразово писали журналісти, заявляли громадянські активісти, про це не соромляться розповідати й самі народні депутати, котрі вийшли з фракції монобільшості. Мова, скажемо так, про програму для підтримки депутатів 5–10–20, що фінансується з фонду, в який скидаються деякі олігархи. Доплати впроваджували, «щоб не розкупили» фракцію. Але цю історію парламентарії давно сприймають як прожитковий мінімум. І, судячи з того, як розвалилася монобільшість, багато її членів ще й індивідуально партнерствують із представниками великого бізнесу та «дорослими» міністрами. Ця історія в полі зору НАБУ?

— Як ми вже казали, в нас відбулося посилення депутатської недоторканності. За рахунок того, що тільки одна людина — генпрокурор — приймає рішення з цього приводу. Для того, щоб отримати докази корумпованості народного депутата, ми з самого початку не можемо обійти зазначеного факту. Тобто, щоб перевірити інформацію й отримати допустимі докази, ми в кожному разі маємо рухатися в напрямку Офісу генпрокурора.
Як засвідчила наша практика, такі заходи закінчуються «зливами» або на самому старті, або пізніше. Наприклад, під час роботи наших детективів у справі нардепа Юрченка ми розуміли, що могли зайти набагато глибше і розібратися докладно, куди й кому несуть «булочки». Було очевидно, що на кожному етапі (реєстрація законопроєкту—комітет—зал) своя такса. І ми дійшли до комітету, а якби продовжили розслідування, могли б істотно розширити коло підозрюваних. Однак буквально через днів два після розмови Юрченка з нашим детективом (що працював під прикриттям), яку ми записали, стався злив оперативної інформації і Юрченко перестав виходити на зв'язок.
Тому якщо ваша інформація правдива, то це має бути скрупульозна системна робота, яка, повторюся, неможлива без реєстрації провадження генпрокуратурою.

— Ну, зливи — це взагалі жахлива історія. У нас є приклад, пов'язаний, знову-таки, з рішенням про націоналізацію Приватбанку: один із учасників процесу розповідає, що адвокати Коломойського та Боголюбова демонстрували йому відео його свідчень як у НАБУ, так і в Генпрокуратурі. Ви розумієте, наскільки все «тече» і що з цим робити?

— Це, мабуть, найскладніше запитання, яке можна було сьогодні мені поставити. Бо ми боремося з цим постійно. Проте, доки процес розслідування вариться в межах антикорупційної структури, ситуація набагато краща, ніж коли провадження виходить на інші рівні й передається іншим органам для розслідування. Ми сьогодні досить плідно працюємо з СБУ, і ми буквально днями затримали людей, котрі намагалися підкупити начальника одного з територіальних управлінь Держгеокадастру. (Мова про спробу дати хабара на суму 170 тис. дол. за виділення земельних ділянок підставним особам. Організаторів узяли під час передачі першого траншу в 25 тис. дол. — І.В.). Це не перша наша спільна справа, і самі співробітники СБУ підтверджують, що в антикорупційному циклі витікання набагато менше, ніж в інших правоохоронних структурах.
Однак, що стосується тих-таки народних депутатів, справді не було жодного випадку, аби на якомусь етапі не сталося «зливу».

— Ви з Арсеном Аваковим помирилися, чи у вас, як і раніше, складні стосунки?

— Я ніколи ні з ким не сварюся. Просто інколи люди дуже емоційно реагують на якісь речі. Однак я вважаю, що будь-яка нестримна реакція керівника правоохоронного органу — це не зовсім належна реакція. Найбільшим любителем поістерити був Юрій Віталійович. Але говорити про якісь сварки навіть у цьому випадку — не мій формат. Ось і з Назаром Холодницьким (екскерівником САП. — І.В.) ми тепер досить часто спілкуємося. 
Повний текст

Інф.: zn.ua

Коментарі