3-7 червня 2019 в Києві проходить "УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПОРТНИЙ ТИЖДЕНЬ - 2019", складовими частинами якого є "V Національний експортний форум" (3 червня), "Міжнародний аграрний форум  "АГРО 4.0" і  виставка "АГРО -2019" (4-7 червня).
ТПП України, Міністерство Економічного Розвитку і Торгівлі, Міністерство Аграрної Політики та Продовольства, КМДА, як організатори, продемонстрували бажання і вміння відкрити вікно можливостей для українського бізнесу, який знаходиться в стані переорієнтації на нові ринки. Зокрема, на V Національному експортному форумі були представники 25 торгівельних палат з різних країн світу та торгівельні представники посольств в Україні, члени Міжнародного Трейд-клубу.

На двох площадках – ТПП України та Національний комплекс «Експоцентр України», де базується «Міжнародний аграрний форум «АГРО 4.0» та виставка «АГРО -2019», організовано 14 панельних дискусій, сесій та круглих столів з актуальних питань експорту. Склад численних спікерів включав керівників міністерств і відомств, представників дипломатичного корпусу, керівників асоціацій та підприємств, експертів. Такий потужний корпус спікерів дозволив відвідувачам здобути нові знання і достатньо прагматичну сформулювати картину можливостей в залежності від вибраної конфігурації численних заходів, які проходили одночасно.

На форум, за словами керівника ТПП України пана Чижикова зареєструвалося близько 600 учасників, з посеред яких були окрім діючого бізнесу представники галузевих асоціацій, експерти, викладачі, тощо. Багато це чи мало? Сьогодні в Україні зафіксовано близько 40 тисяч експортерів, серед яких можна виділити близько 240 досвідчених і потужних.  Тобто, вікном можливостей зацікавилося лише 1,5% від кількості діючих експортерів. Незважаючи на високий професійний дискурс, зали та площадки, на жаль, не були заповнені вщерть, частина переговорних столиків з торгівельними представниками різних країн пустувала, а круглий стіл «Україна-Індія» не відбувся у зв’язку з відсутністю зацікавлених слухачів та бажаючих експортувати до Індії.

Якщо взяти до уваги повідомлення в.о. міністра АПК України Ольги Трофімцевої, що лише за 4 місяці поточного року український агропромисловий експорт зріс до 7 млрд. доларів (це майже 43% від усього обсягу експорту), то напрошується висновок: або більшість бажаючих і спроможних підприємств в Україні вже вирішили комерційні питання щодо нових ринків або реальний інструментарій, перешкоди на цьому тривалому шляху і оцінка власного потенціалу позначаються на втраті популярності заходів на тему експорту.

Сьогодні потенційні експортери віддають перевагу не стільки напрямкам та країнам експорту, скільки гарячим запитам і швидким грошам, підкріпленим хоча б частковою передоплатою. Представники бізнесу з Африки констатували, що в цьому секторі українські виробники вимагають 100% передоплати у відповідь на активний попит.

Загалом стан експорту загалом не однозначний. З одного боку є проблеми:
1) відсутність знань, навичок у експорті та застосуванні технологій маркетингу;
2) митні тарифи;
3) санітарно-технічні умови та вимоги до експортної продукції, час на подолання яких може зайняти в потенційного експортера рік, а є прецеденти - і  4 роки;
4) відсутність умов кредитування бізнесу, які залежать від уряду і НБУ;
5) стан Укрзалізниці, що фактично стримує розвиток експорту. Зокрема, за інформацією в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації Сергія Іващенка («АГРО 4.0») можливості перевалки зерна на експорт складають 715 тисяч тон на добу, а залізниця забезпечує лише 117 тон на добу. Чому?

З іншого боку, в певних напрямках ми бачимо прорив, хоча це прорив поки що у статусі сировинного постачальника. Наприклад, Україна займає по експорту соняшникової олії перше місце в світі. Україна увійшла в трійку світових лідерів експортерів кукурудзи (сировина) і рухається до такої ж позиції в секторі зерна (зараз п’яте місце), якщо звісно державне підприємство АТ «Укрзалізниця» дозволить цьому сектору економіки збільшити державні валютні надходження. Наразі, не сподіваючись на уряд один із найпотужніших експортерів зерна – компанія Нібулон, власним коштом поглиблює дно Дніпра і Південного Бугу, аби забезпечити своєчасне перевезення зерна у морські порти в належні строки для виконання експортних контрактів.

На форумі зазначалося, що експортний прорив держави можуть забезпечити поєднання інтересів держави, народу і бізнесу. Зрозуміло, що наразі бізнесу, який забезпечує робочі місця, надходження до бюджету (в тому числі і валютні) потрібна урядова і законотворча підтримка в питання виходу на нові ринки і розвитку експорту. Заступник міністра закордонних справ Василь Боднар наголошував, що наразі в міністерстві проводиться політика реальної підтримки дипломатичним корпусом українського бізнесу за кордоном. Як повідомив Леонід Козаченко (Голова підкомітету Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, народний депутат) безпосередньо в ході дискусії «Держава відповідає на актуальні питання бізнесу (митні, ЗЕД, валютне регулювання, тощо)» у кулуарах Верховної Ради останнього скликання, замість розв’язання нагальних економічних проблем активно лобіюється і жваво обговорюється  збільшення валютних надходжень до бюджету Країни на 1,5% шляхом прийняття закону про легалізацію проституції в Україні…

На УКРАЇНСЬКОМУ ЕКСПОРТНОМУ ТИЖНІ серед спікерів були помічені:  Принц Нігерії Кайода, Степан Кубів (Перший віце-прем’єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України), Ольга Трофімцева (в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України), Василь Боднар (Заступник міністра закордонних справ), Андрій Демчук (Керівник ДУ «Офіс з просування експорту України», Хьюг Мінгарелі (Глава представництва Євросоюзу в Україні), Лю Цзюнь (Президент Міжнародного Трейд-клубу, торговий представник Китаю в Україні), Сігітас Леонавічус (Президент ТПЗП Вільнюса, Литва), Санан Насіблі (Голова представництва ТПП Дубаю), Ігор Пульвас (в.о. Голови правління ПАТ «Експортно-кредитне агентство»), Олександр Щур (Член Правління АТ «Укрексімбанк»), Олександр Волошанюк (Заступник Голови Правління Українського банку реконструкції та розвитку), Марк Гелльер (Керівник команди проекту британського Фонду ефективного врядування), Леонід Козаченко (Голова підкомітету Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, народний депутат), екс-посол Олександр Чалий (Президент ТОВ «Грант Торнтон Україна»)  та інші.

Роман Колядюк, спецкор з питань економіки і духовності порталу ВН, к.т.н. (AMGC)

Коментарі