Володимир ПИЛИПЧУК, академік Академії економічних
  наук України, професор,  для
ВН 

12 квітня  в Києві пан Путін проводив черговий раунд вербовки України в Митний Союз, але трюк з насильним ощасливленням України дешевими цінами на газ не вдався. Не хочуть вестися на таку лахву українські президенти. „Друг Росії” Кучма відмовився вступати і в Митний союз і в Єдиний економічний простір. Президент-Бухгалтер Ющенко вмів рахувати, тому ні про який Митний Союз не могло бути й мови. „Проросійський” Янукович не погодився теж (на цьому етапі). Чому ніхто з них не хоче добровільно йти до щастя яке, Росія хоче, якщо не миттям. то катанням, „подарувати” Україні з широкого барського плеча. Як розуміти таку щедрість Росії, коли вона не бажає й слухати про зниження ціни на газ до рівня справедливої, тобто такої, за якою Росія продає газ Європі?

Чому саме зараз російський прем'єр-міністр так наполегливо пропонує Україні  увійти в Митний союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном?

     Насамперед, через те, що розпочалися передвиборчі змагання між Путіним і Медвєдєвим. І один і другий заявили, що не відкидають можливості участі у президентській кампанії. Їх шанси на перемогу, за оцінками експертів, приблизно, однакові. Багато залежатиме від того,
хто забезпечить більший успіх у внутрішній і зовнішній політиці. Один з видів успіху - хто більше „надере” Україну. Харківські угоди – виграш Медвєдєва і він випереджає Путіна 1:0. Ці Угоди – абсолютний виграш Росії й повний програш України. За перебування ЧФ у Севастополі Україна могла б виторгувати в Росії комфортні ціни на газ, тарифи за його
транспортування, орендну плату за базування флоту і багато чого іншого.
 Путін захотів аналогічного тріумфу – Митний Союз. Він бажав повернутися в Москву з черговою перемогою над  українськими ЛОХАМИ.

 Переконуючи в необхідності вступу України в Митний союз,  Володимир
Путін „намалював прямий виграш” України в 6,5-9 мільярдів доларів щороку, додаткове зростання ВВП на 1,5-2 відсотки 
      Як же зрозуміти позицію Путіна? Не хоче дати виграш Україні в 3-4 млрд дол., встановивши справедливу ціну на газ, знизивши його до європейського рівня, але пропонує Україні Митний Союз, де Україна виграла б  6,5-9 млрд. доларів? Хоче щоб Україна виграла більше? Тоді чому Путін не погоджується на ратифікацію зони вільної торгівлі між Україною і Росією, від якої СПІЛЬНИЙ виграш (України і Росії) склав би 30 – 35 млрд. доларів? Тобто, Путін не хоче щоб Україна виграла 3-4 млрд. і не бажає спільного виграшу в 30-35 млрд, а пропонує Україні виграш в 6,5-9 млрд? Вам не здається це дивним? Чи виглядає «Турбота» Путіна про український виграш  правдивою на тлі таких цифр?

Президент Янукович  у розмові з Путіним пропонував зону вільної торгівлі з Росією, вільну  без виключень товарних груп. Така угода не суперечила б Європейському вектору інтеграції України, бо Україна і з Європою намагається укласти таку ж саму угоду – про вільну торгівлю – без виключень.  І якщо Янукович не поведеться  на згадану авантюру Росії, це буде перший випадок,  коли я підтримаю дії Президента спрямовані на захист економічних інтересів України.

Чому ж угода про Зону вільної торгівлі України з Росією не ратифікована Росією? 
Тому, що це приманка-цяцянка Росії з метою перебити переговорний процес України з ЄС про зону вільної торгівлі (ЗВТ) і про асоційоване членство України в ЄС. Це один з видів шкідництва Росії. Росія митним союзом хоче перешкодити євроінтеграції України, щоб не випустити її із зони свого впливу і шантажу. Росія отримує КАЙФ, коли зашкодить Україні в чомусь.
Свіжий у пам’яті приклад, як Росіє перешкодила отримання Україною ПДЧ в НАТО.
Росія виступила проти вступу України в НАТО, Україні відмовили в ПДЧ, а після цього (через півтора роки)  Росія сама напрошувалася вступити в систему ПРО НАТО, в якості повноправного і рівноправного члена. Правда, їй відмовили теж. Але де логіка в позиції Росії? У демонстрації всьому світові того, що все, що вона задумає стосовно України, вона всього доб’ється?  Що на зовнішній арені з Україною не слід мати справи взагалі – а лише з Росією, бо керівництво Україна буде робити лише те, що скаже (дозволить) керівництво Росії? Чи це російські примхи?

Росія прагне вступити до СОТ Митним Союзом – трьома державами, Але в СОТ відповіли: у НАС ЧЛЕНСТВО індивідуальне, тому кожна з країн Митного Союзу вступатиме окремо. Тобто, Росія заманить Україну в Митний Союз . Україні треба буде вийти із СОТ, бо правила СОТ і Митного Союзу різні. Як Україна пояснить членам СОТ про свій вихід? Хто після цього сприйматиме Україну в світі?
Але ж Росія намагається вступити в СОТ. Для вступу Росії в СОТ їй треба буде вийти з Митного Союзу, бо і там – єдиний збалансований механізм внутрішніх митних, економічних, торгових процедур. Правила СОТ і правила Митного союзу – різні.
 Тобто, Росія Заманить Україну в Митний Союз, для чого Україна має вийти з СОТ, але сама Росія  для вступу СОТ має  вийти з Митного Союзу?

Чим загрожує Митний Союз Україні?
Контрольний пакет у прийнятті рішень у Митному Союзі – у Росії.У неї в наднаціональному управлінському органі – понад 50% голосів. Якщо буде Митний союз з Росією, то уряд в Україні вже буде не потрібен. Адже, все робитиметься відповідно до законодавства Митного союзу, а воно, в основному – російське. Податки й мито в зовнішній торгівлі йтимуть до російського бюджету, відшкодування ПДВ – з бюджету українського. У зв’язку з цим дефіцит бюджету України різко зростатиме. Зростаючий дефіцит бюджету Україна вимушена буде заміщувати емісією гривні, що призведе до потужної інфляції. Якщо врахувати, що в  нас у торгівлі з Росією негативне сальдо – приблизно, 8 млрд. доларів, а Єдиний економічний простір передбачає перехід на розрахунки в торгівлі в рублях, то наша гривня знеціниться в перший рік, а за кілька років збереження громадян вже нічого не коштуватимуть, навіть нинішні мільйонні. І дійдемо до того, що за мільйон гривень можна буде купити два півні. Тобто, нинішні заощадження громадян України згорять так, як і в 1992 році. То ми маємо думати про інтереси своїх громадян чи інтереси Путіна?
 
Вступ у Митний Союз зовсім не означає, що Україна буде отримувати без мита (за внутріш-німи російськими цінами) нафту та газ. Чому в Білорусі зростає дефіцит бюджету і дефіцит у торгівлі з Росією? При входженні Білорусі до Митного Союзу передбачалося, що Росія від цього зможе отримувати щорічний прибуток у розмірі біля  $400 млрд, а Білорусія і Казахстан — по $16 млрд. Але Росія диктувала і надалі продовжує диктувати ціни на енергоносії для Білорусі, не дивлячись на солодкі обіцянки цього не робити. Чому? А тому, що обманула Білорусь так, як і обманула Україну з «Харківськими Угодами». І Білорусь вже не може вилізти з Російського капкану, не дивлячись на те, що віддала свою газотранспортну систему Росії. Тоді теж була обіцянка низьких цін на енергоносії з Росії. Але ж – не чесна. Росія, зазвичай, не дотримується своїх щедрих обіцянок. То її стиль, то її почерк. Історичний стиль. Ще Бісмарк казав, що ніякі угоди з Росією не коштують того паперу, на якому вони написані.
Якщо нинішнє керівництво продовжує дотримуватися думки, що воно розумне, що воно – команда професіоналів, то скажу: розумні мають вчитися на чужих помилках – на помилках Білорусі. Нерозумних і свої помилки не навчать – помилки з «Харківськими Угодами». Між іншими, при підписанні «Харківських Угод» озвучувалися обіцянки провести до весни 2011 року демаркацію сухопутного кордону з Україною і делімітацію водного. Де демаркація і делімітація? Чому Росія не виконала обіцянки? Обіцянка-цяцянка, а ..... радість. Підписання «Харківських Угод» передбачало, що ціни для населення не будуть зростати і проблеми збалансованості нашого бюджету будуть вирішені. Дійсність же  – з точністю до навпаки! Скільки ще Росія буде  надурювати населення України в спілці з «рідною» владою?

Чому зростає дефіцит бюджету Білорусі? Тому що митні доходи від експорту нафти й нафтопродуктів ідуть у Росію, тому що Росія і надалі диктує ціни на енергоносії. Адже Білорусь – у Митному Союзі. І коли Путін був в Україні, ГАЗПРОМ прийняв рішення знову підвищити ціну на газ для Білорусі до $244 за тис. м3. У цей момент, коли писалася ця стаття,  Білорусь у муках розглядає проблему необхідності подальшої девальвації „зайчиків”.
Але ж Білорусі теж, як і нам тепер, обіцяли райське життя. Чому в Росії з Білоруссю війни газові, нафтові, молочні? Чому, якщо в Митному Союзі – економічний рай?
Подивіться, що діється в Білорусі з девальвацією їхньої валюти (через російську цінову політику на енергоносії), подивіться як там зростають ціни, та й у Казахстані теж! А вони ж – в Митному Союзі!

Російський прем'єр-міністр заявив, якщо Україна створить зону вільної торгівлі з ЄС, а відтак не погодиться увійти до МС, то Росії доведеться запровадити захисні кроки. Що це означає? Це означає примхи Росії.
Росія робила і  робитиме все для того, щоб економічний стан в Україні та життєвий рівень населення погіршилися настільки, щоб  українці самі  напрошувалися приєднатися до Росії.
В України важелі впливу на Росію є теж. Не розкриваючи всього арсеналу важелів впливу на зарозумілу Росію, наведу лише один: Росія прагне стати Членом світової організації торгівлі (СОТ), а для цього Україна, як член СОТ, має дати на це свою згоду. Так ось, Україна не має давати згоди на вступ Росії до СОТ, доки Росія не встановить ціни на газ для України на рівні, не вищому ніж для Європи, мінус витрати на транспортування російського газу до європейських країн! При цьому Росія має погодитися на оплату Україні транзиту свого газу по нашій території за європейськими тарифами. В іншому випадку Україна має не погоджуватися на вступ Росії до СОТ і не підписувати відповідний протокол.

Який шлях співпраці України з Росією, а також з ЄС був би оптимальним?

Перше. Перейти на пряму закупівлю газу в Росії українськими підприємствами, що його споживають. Вони ж усі або приватні, або акціоновані. Власниками цих підприємств є основні дійові особи Партії Регіонів. Для чого Україна зі свого бюджету закупляє газ для приватних підприємств власниками, яких є члени ПР? Слід відмінити схему держзакупівель газу за бюджетні кошти, перейти на прямі закупки підприємствами, що його споживають. За таких умов вивільняться колосальні кошти для бюджету. По  об’ємах закупівлі газу 2011 року –  вивільнилося б  20 млрд. доларів (майже 150 млрд. гривень) – половина бюджету держави. А вивільнені бюджетні кошти можна було б спрямувати на вирішення гострих соціальних і економічних проблем.
Друге. Особисто я, є прихильником здійснення більш радикальних кроків співпраці, ніж пропонує Росія, а саме: я, за створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) без виключень і обмежень як з Росією, так з Європою. Це дозволить наростити об'єми товарообігу між Україною і Росією на 30-35 млрд. доларів на рік, між Україною і ЄС п – до 50-60 млрд. доларів, це спростить процеси кооперації між підприємствами, знищить штучні  бар'єри для вільного руху товарів і коштів.

Таким чином, створення зони вільної торгівлі на Схід і Захід від України – найефективніший вектор розвитку співробітництва.
І саме такий варіант влаштував би і Схід і Захід України, бо виходить з інтересів громадян України незалежно від національності, віросповідання і партійної приналежності.


Володимир ПИЛИПЧУК
народний депутат України 1-го та 2-го скликань,
екс Член Президії Верховної Ради України,
екс-віце президент Генерального Комітету
Парламентської Асамблеї ОБСЄ,
Академік Академії економічних наук України,
професор

 

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh