В Україні на 2024 рік заплановано масштабну індексацію пенсій, яка цього разу пройде по-новому.
По-перше, буде проіндексовано пенсії всіх громадян одночасно, а також буде впроваджено систему коефіцієнтів і балів, яка дозволить людям з однаковими умовами виходу на пенсію отримувати однакову суму виплат.

В Україні передбачені соціальні виплати для кожної сім'ї, які мають дітей.
Зокрема, можна отримати допомогу при народженні дитини, або ж коли діти живуть у неповних родинах.

Уся заробітна плата, яка зараз виплачується в Україні у бюджетній сфері за останній рік, у тому числі соціальні та інші програми, фінансується Світовим банком
США та інші країни-донори фактично виплачують зарплату державним службовцям та вчителям в Україні. Також це стосується фінансування охорони здоров’я, житлових субсидій та іншого. Допомога закінчиться протягом наступного місяця за відсутності нових грошових надходжень від конгресу США.

У понеділок, 2 жовтня, на сайті Національного банку України з'явилося повідомлення про те, що НБУ «впроваджує керовану гнучкість обмінного курсу, яка посилить стійкість валютного ринку та економіки».
Що це означає і що буде далі з курсом?
Рівно за 30 хвилин після публікації відбувся пресбрифінг керівництва Національного банку, під час якого голова НБУ Андрій Пишний та його заступники відповіли на запитання журналістів.

В Україні у жовтні вартість електроенергії становитиме 2,64 грн за кВт*годину.
Ті українці, які встановили двозонні лічильники на електроенергію, з 23 години і до 7-ї ранку можуть платити за електроенергію 1,23 грн за кВт*годину.
Як раніше заявляли в Кабміні, вартість електроенергії не підвищуватимуть до кінця опалювального сезону 2024-го. Після цього уряд має розрахувати нову ціну на електроенергію або зберегти чинну вартість. До червня 2023-го тариф на електроенергію в Україні становив 1,44 грн за споживання до 250 кВт*годину, а за споживання більше від зазначеного обсягу – 1,68 грн за кВт*годину.

Польська модель податків для ФОПів. У парламенті заспокоюють – це ідея для післявоєнного часу
Поки ФОПи звикають до нещодавнього повернення довоєнних податків (5% від обороту замість 2%), їх змусила нервувати нова напасть. Прогресивна ініціатива вже звично походить від «головного фіскала країни» – голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Посилаючись на пропозиції бізнесу та експертів запровадити оподаткування «як у Європі», Гетманцев нещодавно запропонував взяти за зразок польську модель оподаткування ФОПів. За словами нардепа, зараз розглядається можливість інтерпретації цієї моделі, як найбільш підходящої для вітчизняної економіки, в Україні. Ця пропозиція нардепа одразу викликала неабиякий резонанс.

Ситуація на валютному ринку загалом залишається стійкою.
Зростання курсу долара в серпні було викликано ситуативними факторами.
Про це свідчать підсумки дискусії членів комітету з монетарної політики.

Біженство через війну і помірне відновлення економіки поставило перед роботодавцями проблему дефіциту кадрів. Як її вирішувати?
Питання про кількість робочої сили в Україні хвилює і державних керівників, і власників бізнесів, і фахівців сфери управління персоналом. Але точної відповіді не знає ніхто. LIGA.net розбиралася, чому?
Статистичних даних немає. Ситуація на окупованих територіях не піддається обрахуванню. Аналітики та експерти вимушені керуватися непрямими даними. Наприклад – за кількістю сім-карток, які перебувають географічно в Україні.

У перші місяці повномасштабного вторгнення агресора фінансова система України уникла колапсу лише завдяки друку грошей.
За підсумками 2022 року було надруковано близько 400 млрд грн.
За певний час почала надходити зовнішня фінансова допомога. Понад 32 млрд дол. у вигляді грантів і позичок було надано 2022 року. З цієї суми грантів надійшло близько 14 млрд дол. (Нагадаємо, що план Маршалла для Європи був безповоротним більш як на 90%.)

Проєкт бюджету-2024: скільки коштів піде на безпеку та оборону
У проєкті заклали 1 трлн 746 млрд гривень доходів, одержати які планують від податку на доходи фізосіб (313,1 млрд) та прибутку підприємств (173,5 млрд), рентної плати (54,9 млрд), приватизації (4 млрд), акцизного податку (98,8 млрд), ПДВ (753,3 млрд) та інших джерел. Витрати у держбюджеті-2024 передбачені на рівні 3,3 трлн гривень (+7,6% порівняно з 2023-м). Половина ресурсів, очікувано, піде на нацбезпеку та оборону. Майже половина всіх видатків держбюджету передбачена на національну безпеку та оборону – майже 1,7 млрд гривень або 21,6% ВВП.