"Економічна правда" більш детально пояснює, що означає рішення суду щодо Приватбанку, якими будуть наслідки, які ще судові справи є, та чого хоче Ігор Коломойський.
1. Що сталось?
2. Як це пояснює суд? Чому було ухвалене саме таке рішення?
3. Це ж рішення не остаточне? Воно ж зараз не набуде чинності?
4. А судді хто? Вони що на Коломойського працюють?
5. Там стільки тих судів по Приватбанку... Сам чорт ногу зломить, нічого незрозуміло.
6. А взагалі можливий такий сценарій, що Коломойський поверне собі банк?
7. А звідки ці 2 мільярди взялись, які просить Коломойський? Що це за кошти?
8. І хто їх буде повертати?
9. Незрозуміло, що Коломойський взагалі хоче: компенсацію чи банк повернути?
10. Що робити клієнтам Приватбанку?

Що сталось?

Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним рішення про виведення з ринку "Приватбанку". Тобто, суд визнав протиправним рішення, на підставі якого була здійснена націоналізація банку. Тому націоналізацію суд також визнав безпідставною.

 "Суд ... визнав протиправними рішення відповідачів, наслідком яких стала націоналізація ПАТ "КБ "Приватбанк", та визнав не чинним з моменту укладення договір купівлі-продажу державою акцій банку", — йдеться у повідомленні.

"... Процедура націоналізації Приватбанку була визнана судом безпідставною та такою, що здійснена з численними порушенням діючого на той момент законодавства, наслідком чого стало неправомірне втручання держави у право акціонерів банку, у тому числі позивача, мирно володіти належним їм майном", — зазначає суд.

Саме такою була вимога за позовом Ігоря Коломойського до НБУ і Кабінету міністрів. Це не єдиний позов, поданий олігархом щодо Приватбанку, але він є ключовим.

Як це пояснює суд? Чому було ухвалене саме таке рішення?
На думку суддів, сама процедура виведення "Приватбанку" з ринку була незаконною. Тобто, вони вважають, що у НБУ та Кабміну не було достатніх підстав для віднесення "Приватбанку" до категорії неплатоспроможних.

Це ж рішення не остаточне? Воно ж зараз не набуде чинності?

Саме так. Рішення не набрало законної сили.

По-перше, треба розуміти, що факт визнання націоналізації Приватбанку незаконною — це не про повернення банку його колишнім акціонерам.  

В Україні було ухвалено більше десяти рішень про незаконність визнання банків неплатоспроможними, але такі рішення не виконуються. Ніхто і досі не може пояснити механізми їх виконання.

Проте потенційно подібне рішення може допомогти Коломойському у подальшій судовій боротьбі проти держави.

По-друге, йдеться поки що про рішення першої інстанції. Попереду ще буде апеляція, де суд зможе змінити рішення. Як ЕП уже повідомляла, НБУ та Мінфін будуть його оскаржувати.

От що каже з цього приводу керуючий партнер RIYAKO&PARTNERS Євген Ріяко:

"Дане рішення є не остаточним, та попереду ще його оскарження в Апеляційному та Верховному суді. Остаточне рішення ми отримаємо приблизно через рік, так як завантаженість цих судів надмірна".

А судді хто? Вони що на Коломойського працюють?

Ні, таких доказів немає і, скоріше, за все ми ніколи про це не дізнаємось, якщо навіть тут не обійшлося без участі олігарха.

Разом з тим активісти руху "ЧЕСНО. Фільтруй суд" проаналізували, що представляє собою колегія суддів, яка задовольнила позов Ігоря Коломойського. Зокрема, йдеться про головуючого суддю Ігора Качура, а також суддів Володимира Келеберду та Віталія Амельохіна.

Вони, як зазначають активісти, були помічені раніше у "нечесній грі". Постраждала їх репутація через деякі ухвалені ними рішення та маніпуляції з декларацією доходів.

Так, відзначається, що Качур у деклараціях за 2013 та 2014 роки не вказував інформацію про те, що йому на праві користування (проживання) належить квартира площею 69,3 кв.м з 2002 року, про що вказано в декларації за 2015 рік.

А Келеберда, за даними Бігус.інфо, ймовірно фіктивно розлучився аби приховати майно від декларування. Суддя подавав документи для здійснення заміського будівництва, однак власницею будинку стала дружина судді, з якою він напередодні розлучився. За свідченням консьєржів, пара продовжує жити разом.

Також, у 2013 році своїм рішенням Келеберда забороняв ВО "Свобода" та іншим суб’єктам, що реалізують право на мирне зібрання, проводити мітинги біля Гостинного двору, побудованого у 1809 році.

Амельохін, у свою чергу, у складі колегії ухвалював постанову, яка узаконила рішення Кабміну про виключення Гостинного двору зі списку пам’ятників архітектури. Після цього земельну ділянку під будівлею передали для проведення реконструкції будівлі під торгівельно-офісний центр з гостьовою стоянкою.
Повний текст

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh