В квітні - зима, у січні - весна. На перший погляд, безглуздя та нісенітниця, в яку складно повірити.
Натомість на сьогодні - це вражаюча реальність, яку ми спостерігали за вікном. Чому саме так відбувається і що спонукає матінку-природу змінювати свої настрої розповіли вчені-екологи світового масштабу.
Згідно з даними кліматології останнього століття, світ "підігрівся" на 1 градус за Цельсієм, при чому 0,5 градуса потепління "досягнуто" ще до того, як емісія парникових газів внаслідок людської діяльності почала набувати якогось значення.

Навіть якщо людська діяльність на 100% відповідальна за потепління від 1949 року, то це є заледве половина відсотка, тобто вкрай мала величина. Підвищену активність Сонця і її наслідки підтверджують науковці з Max Planck Institute for Solar Research в Німеччині, котрі стверджують: в результаті інтенсивної діяльності Сонця температура планети зросла на 1°С протягом останніх 100 років.

Більшість науковців-кліматологів скептично ставляться до комп’ютерного моделювання, яке часто дає суперечливі результати. Немає одностайності і щодо заходів з подолання глобального потепління. Економісти вважають, що Кіотський протокол із зобов’язаннями зменшення емісії парникових газів коштує його учасникам мільярди доларів, причому з мінімальним позитивним впливом на клімат.

Чимало експертів закликають пристосовуватися до змін клімату, тобто адаптувати інфраструктуру і стиль життя замість скеровувати мільярди доларів на зменшення емісії парникових газів. Секвестрація СО2, тобто організоване його поглинання, повинна бути елементом пристосування. Щораз більше експертів стверджують, що нинішні примхи природи є результатом природної циклічної змінності активності Сонця.

Згідно з четвертою доповіддю IPCC (United Nations Intergovernmental Panel on Climate Change), людство неабиякою мірою відповідальне за глобальне потепління. Але дебати на цю тему продовжуються. Понад 2500 вчених і урядових управлінців, котрі брали участь в розробці доповіді IPCC, захищають представлену ними теорію. Натомість понад 4000 вчених, які підписали так званий Heidelberg Appeal, мають протилежну думку, тобто вони не вважають, що діяльність людини є причиною кліматичних змін.

Погоджена з науковцями кінцева версія доповіді IPCC була «відретушована» управлінцями для того, щоб сильніше наголосити на ролі людини й бити на сполох. Один із співавторів цього рапорту, др. Фредерік Зайц, у минулому президент Академії наук США, відмежувався від поправок і опублікував протест на сторінках The Wall Street Journal. Про послідовників теорії глобального потепління жартома говорять, що вони є членами Church of Global Warming, тобто Церкви глобального потепління, оскільки у своїх переконаннях вони опираються на віру, а не на науково підтверджені факти.

Відомий фільм колишнього віце-президента США Альберта Ґора «Невигідна правда», за який він отримав «Оскар» і Нобелівську премію, містить стільки неправдивих даних, що суд Великої Британії не допустив його для використання у школах в якості допоміжного учбового посібника. Джон Колеман, засновник популярного телевізійного каналу Weather Channel, присвяченого погоді, подав до суду проти Альберта Ґора і фірм, які його фільм використовують, звинувативши їх в обмані у справі глобального потепління.

Проблеми глобального потепління використовуються політиками для залучення виборців. Сенатор Гілларі Клінтон під час виборчої президентської кампанії від Демократичної партії говорила, що «глобальне потепління є справою нинішнього покоління, тому що воно може призвести до різких змін у нашому житті. Останні дві декади ХХ століття були найтеплішими протягом останніх 400 років.

Одинадцять з-поміж дванадцяти 12 останніх років були найтеплішими від 1850 року.

Підвищення рівня води вздовж узбережжя Сполучених Штатів може коштувати 170 млрд доларів у найближчих декадах. Багато досліджень показують, що негативні наслідки зміни клімату впливатимуть на кожну частину нашої країни, на кожний сектор економіки. Вони обтяжуватимуть місцеву владу новими проблемами і можуть коштувати втратою багатьох робочих місць. Зміна клімату є одним із найбільших викликів... Це виклик для економіки, для національної безпеки, для здоров’я і загалом для планети. Тож надійшов час серйозно вирішувати цю проблему».

Але не всі політики б’ють на сполох. The Heartland Institute (зі штаб-квартирою у
Чикаго) організував у березні 2010 року в Нью-Йорку міжнародну конференцію, присвячену кліматичним змінам, у якій взяли участь 550 науковців, економістів і
політиків із одинадцяти країн. Серед учасників був і президент Чеської Республіки, економіст Вацлав Клаус. З його виступу під назвою «From climate alarmism to climate realism» варто процитувати наступне: «Глобальне потепління є фальшивим міфом, і про це говорить кожний об’єктивний науковець.

Панікерство з приводу глобального потепління все більше розкручується. Вони вірять у свою всемогутність, знають все краще за мільйони раціонально мислячих людей, котрі відрізняють добро від зла. Панікери вірять, що, диспонуючи потужними суперкомп’ютерами, вони зможуть керувати мільйонами людей та інституціями і будуть реєструвати тих, хто не бажає підпорядковуватися цим інструкціям. Декотрі люди вірять у доповідь IPCC, незважаючи на те, що від самого початку цей документ був більше політичний, ніж науковий. Сьогодні це вже не дискусія про клімат. Це дискусія про свободу».

Лауреат Нобелівської премії в галузі економіки, професор Чикагського університету Ґарі С. Бекер, стверджує, що і в минулому виникали панікерські тенденції, зумовлені недооцінкою потенціалу технологічного розвитку. Передбачалися катастрофи внаслідок вичерпання ресурсів деревини, потім – вугілля, останнім часом – нафти. Чудовим прикладом тут є книжка The Coal Question, видана у 1865 році великим економістом У. Стенлі Джевонсом. Він прогнозував економічну катастрофу наприкінці ХІХ століття у зв’язку з вичерпанням природних запасів вугілля.

Таким же панікерським був відомий рапорт Римського клубу у 1972 році, який передбачав гальмування технологічного розвитку на користь «рівноваги» через надмірне зростання кількості населення і вичерпання природних ресурсів. Прогнозування є дуже важкою справою. Др. Бекер застерігає: «Не можна саботувати сучасний економічний прогрес і видавати сотні мільйонів доларів на протидію кліматичним наслідкам, які можуть статися через 50 чи 100 років».

Професор-еколог з університету у Віргінії С. Фред Сінгер на основі результатів досліджень, як власних, так і інших науковців, переконаний, що активність Сонця набагато більше впливає на клімат Землі, ніж діяльність людини. Його думку поділяють сотні вчених. Вже у 1991 році Датський метеорологічний інститут на основі історичних даних опублікував результати дослідження, що вказують на кореляцію між глобальними температурами і сонячним циклом. Кеннет Таппінг, дослідник Сонця і директор проекту в Canada’s National Research Center, погоджується із цим відкриттям. Сонячна активність змінюється кожні одинадцять років.

Він доводить, що під час сучасного циклу Сонце надзвичайно спокійне. Відсутність активності може бути сингалом початку так званого Maunder Minimum, явища, яке виникає що декілька століть і може тривати 100 років. Таке явище мало місце у XVII столітті. Гіпотермія Сонця зумовила значне похолодання, яке розпочалися близько 1650 року і тривало з короткими періодами потепління аж до 1715 року.

Суворі зими й холодні літа спричиняли вимерзання посівів, голод і смерть у Північній Європі. Таппінг застерігає: якщо у нинішньому циклі не зміниться магнітне поле Сонця, і воно залишиться спокійним у найближчі роки, то на цих територіях може трапитися глобальне похолодання. Тімоті Паттерсон з Карлетонського університету в Канаді вважає, що зміни концентрації СО2 не виявляють кореляції з кліматом на планеті протягом довгих, середніх і навіть коротких періодів. Олег Сорокін з Інституту океанології Російської академії наук підтверджує цю думку: «…двооксид вуглецю не впливає на клімат Землі. Енергія Сонця у багато разів потужніша, ніж енергія, вироблена всім людством. Вплив людини – як крапля води в океані». Це підтверджують і Тадеуш Вібіґ із університету в Лозді, директор Центру сонячно-кліматичних досліджень Датського національного космічного центру Генрік Свенмарк.

Офіційні термометри U.S. National Climate Data Center показали легку тенденцію охолодження у 1998-2005 роках. Припускається, що сильний 28-річний період потепління 1970-1998 років закінчився. Професор університету Джеймса Кука в Квінсленді, Австралія, Боб Картер наводить дані про те, що на Землі сильне потепління було у 1928-1940 роках. Потім наступив період похолодання у 1940-1965 роках. Люта зима паралізувала німецькі дивізії під Ленінградом, Москвою і Сталінградом. Останнє потепління розпочалося на 50 років скоріше, ніж масова емісія СО2 в атмосферу.

Останні кліматичні дані вкрай тривожні. Південна Америка пережила найхолоднішу за останні десятиліття зиму. В Буенос-Айресі вперше з 1918 року випав сніг. У Перу від морозів загинуло 200 осіб. Вимерзли посіви і загинула худоба на пасовищах. Уряд оголосив стан стихійного лиха. У 2007 році сувора зима охопила південну півкулю. У Північно-Східній Австралії місто Таунсвілл переживало холод, найсильніший від 1941 року. В Новій Зеландії холод створив загрозу існуванню виноградників. У січні 2007 року в Каліфорнії втрати внаслідок загибелі посівів у зв’язку з п’ятиденним морозом склали 1,2 млрд доларів. У квітні в Південній Кароліні мороз знищив 95% насаджень груш, а у штаті Нова Кароліна вимерзло 90% яблунь.

Сніговий покрив у Північній Америці, Сибіру, в Монголії, Китаї і Кореї був найбільшим від 1966 року. Зима в Арктиці була настільки суворою, що товщина підтопленого льодового покриву не тільки повернулася до минулорічної товщини, але й збільшилася на 10-20 см. Директор обсерваторії Російської академії наук у Пулково Хабібуллах Абдусаматов повідомив, що Земля вже перейшла пік теплого періоду, саме тому потрібно очікувати значного похолодання. Великий холод настане, коли Сонце досягне максимуму активності у 2041 році, і це охолодження може тривати протягом 50-60 років і навіть довше.

Ось такі думки, коментарі та прогнози вчених щодо змін клімату на Планеті. Ясно одне: доки людина і природа перебуватимуть у постійному конфлікті, примхи останньої ми відчуватимемо сповна. Зрештою, як доказ цього, маємо ситуацію за вікном…

Ольга Адам

Інф.: vgolos.com.ua

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh