alt27 грудня виповнилося 75 років від дня народження Віталія Розстального (1936-2006) - провідного майстра Національного академічного театру імені Iвана Франка, народного артиста України, лауреата театральної премії імені Сергія Данченка. Віталій Григорович народився 27 грудня 1936 року в селі Рейментарівці на Чернігівщині. У 1963 році закінчив Київський державний інститут театрального та кіномистецтва імені Карпенка-Карого. Із 1963 по 1978 роки працював у Львівському академічному драматичному театрі імені Марії Заньковецької, а з 1978 року - в Київському Національному драматичному театрі імені Івана Франка.

Кожна робота митця була переконливою, правдивою, щирою, істинно народною. Такими були ролі Воєводи в "Мазепі" Юліуша Словацького, боцмана Кобзи із "Загибелі ескадри" Олександра Корнійчука, Миколи Струга із "Зимового вечора" Михайла Старицького, Понтія Пілата із вистави "Майстер і Маргарита" за твором Михайла Булгакова, дядька Лева у спектаклі "Лісова пісня" за твором Лесі Українки.

Протягом багатьох років Віталій Розстальний плідно співпрацював із національним радіомовленням. Так, радіожурнал "Слово" (ведучі - народні артисти України: Віталій Розстальний, Тетяна Теодорович та Світлана Горлова) навчав радіоаудиторію літературної української мови, сприяв подоланню комплексу меншовартості у ставленні до своєї рідної мови. Радіожурнал став лауреатом двох премій - Івана Франка та Івана Огієнка. Це був  заслужений успіх творчого гурту радіожурналу і колективу ТВО художніх програм - володаря "Золотого пера" 2001 року за найкращу програму про культуру.
 Віталій Ррозстальний записав численні фондові радіовистави, передачі за кращими зразками національної спадщини. Талант і колосальна працездатність актора неодноразово привертали увагу кінематографістів. У послужному списку Розстального чимало цікавих, неповторних образів, які були створені на різних студіях України та Росії. Зокрема, він зіграв провідні ролі у фільмах "Народжена революцією", "Щедрий вечір", "Вавілон-ХХ", "Мина Мазайло", "Острів любові", "Битва за Москву", "Війна", "Чорна рада".
В.Г. Розстальний завжди вільно почував себе і в комедійному жанрі: Зевс в «Енеїді» за I. Котляревським, Бонавентура в «Ста тисячах», Макар Барильченко в «Суєті» I. Карпенка-Карого, Хлопов у «Ревізорі» Миколи Гоголя. Це були яскраві суто народні образи, позначені самобутнім народним гумором, самоіронією. 

 Віталій Григорович Розстальний пішов із життя 3 квітня 2006 року. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.

Для всіх, хто бачив В.Г. Розстального на сцені, чув його голос по радіо, зустрічався в житті, його ім’я назавжди залишиться символом життєдайності і невичерпної людяності української нації. 


Тут можна переглянути фільм про В. Розстального "ШЛЯХ ДО СЕБЕ": 
Частина 1,   Частина 2 ::
 
 

  

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh