З 12 по 30 червня у Мистецькому Арсеналі відбудеться унікальна за своїм масштабом виставка "Одеська школа", що продемонструє в Києві одеське мистецтво XX-XXI ст.
В експозиції буде представлено близько 500 творів живопису, графіки, скульптури та відео, що були створені одеськими митцями протягом другої половини ХХ ст. - першого десятиліття XXI ст. - роботи близько сотні одеських художників, серед яких такі яскраві і значимі для історії українського мистецтва імена, як Михайло Божий, Юрій Єгоров, Валентин Хрущ, Людмила Ястреб, Олександр Ройтбурд, Ігор Гусєв та інші.

В Одесі історично склалася напрочуд самобутня художня традиція, що існувала та розвивалася з періоду заснування Товариства південноросійських художників у 1890 р. на чолі з Кіріаком Костанді. Наприкінці першого 10-річчя ХХ ст. Одеса стала одним з центрів європейского авангарду завдяки всесвітньо відомим «Салонам» В. Іздебського.

У радянські часи при відносній свободі від жорсткого ідеологічного контролю, в умовах якого працювали художні училища і академії Москви та Ленінграда, Одеське училище, спираючись на міцну історичну італійсько-французьку традицію, давало гарну класичну освіту.  Роботи художників «Одеської школи» позначені високим технічним професіоналізмом, величезною різноманітністю художніх почерків і технологій та особливим духом творчої свободи. Кожен із представлених на виставці майстрів має власний «голос» та істотно відрізняється від інших, проте, за виразом художника Юрія Єгорова,  їх поєднує «одеське повітря».

Експозиція виставки «Одеська школа» включатиме персональні та групові мистецькі проекти і спільне для них історично-документальне тло, зібране із архівних фотографій, документів, газетних вирізок та відео середини ХХ – початку ХХІ століть.

Представлений на виставці період історії одеського мистецтва умовно можна розділити на декілька етапів:

Ліричний реалізм Михайла Божия, Миколи Шелюто, Альбіна Гавдзинського, Володимира Литвиненко та інш. (1940-60 рр.). Міські пейзажі, натюрморти і ліричні портрети у цей історичний період стали для художників формою втечі від офіційних канонів та сюжетно-ідеологічних вимог соцреалізму.

Нонконформізм Віктора Маринюка, Валерія Басанця, Олега Волошинова, Володимира Стрельникова та інших (1960-80 рр.) - період квартирних виставок, коли художники, за свої стилістичні експерименти були викреслені із офіційного мистецького життя і були змушені шукати творчий вихід у камерних формах, сюжетах і маленьких «побутових» експозиціях. До цього ж етапу куратори віднесли і творчість Юрія Єгорова із колом його послідовників – в основному художників-одеситів, які здобули освіту у столичних вишах, і, повернувшись додому, поступово відмовилися від «суворого стилю» (романтичного соцреалізму) на користь морських пейзажів у «єгоровському» стилі.
 
«Нова хвиля» (1980-90 рр.), яку в Одесі «підіймали» Сергій Ануфрієв, Леонід Войцехов та інші художники – покоління, що агресивно виступало проти канонів класичного мистецтва.

Сontemporary art 1990-2000-х у його різноманітних напрямках і формах (Олександр Ройтбурд, Василь Рябченко, Дмитро Орешников, Олександр Шевчук, Мирослав Кульчицький, Ігор Гусєв, Володимир Кожухар, Сергій Зарва та інші), включно з одеським акціонізмом другої половини 2000-х – початку 2010-х («Артрейдери»), та одеським відео-артом останніх 20-ти років. Цей період розвитку мистецтва привів художників до міжнародного визнання і комерційного успіху.  

Крім того, в одеській колекції є роботи  «одинаків» - художників, чию творчість важко віднести до якогось конкретного угруповання чи течії. Серед них Анатолій Шопін, Віктор Павлов, Костянтин Скопцов.

Спецпроект «Нонконформізм 2013». Спеціально для виставки «Одеська школа» учасники творчого об’єднання «Мамай» створять великі нефігуративні полотна, об’єднані в єдину експозицію «Нонконформізм 2013». Унікальність проекту полягає в тому, що усі ці художники - Володимир Стрєльніков, Володимир Маринюк, Євген Рахманін, Валерій Басанець, Володимир Цюпко, Олег Волошинов, Володимир Наумець, Ігор Божко та Сергій Савченко  є представниками одеського нонконформізму 1960-70 рр. За кураторським задумом вони мали попрацювати у манері та за вимогами contemporary art - на відміну від камерних живописних робіт радянської епохи, зручних для експонування у невеликих квартирних виставках, для проекту «Нонконформізм 2013» художникам у тритижневий термін необхідно було створити абстрактні полотна великого формату.

Спецпроект «Парканна виставка». Спеціально для експозиції «Одеська школа»  буде зроблено реконструкцію знаменитої «Парканної виставки» - однієї з перших відкритих акцій одеського андеграунду, що відбулася у 1967 р., коли Станіслав Сичов і Валентин Хрущ виставили свої роботи просто неба, на дерев’яному будівельному паркані біля Оперного театру, надписавши і легендарну назву експозиції - «Сичик+Хрущик». «Парканна виставка» тривала всього три години і була розігнана міліцією. Ця подія в Одесі відбулася на сім років раніше знаменитої «Бульдозерної виставки» в Москві.

Протягом роботи виставки «Одеська школа» відбудеться серія зустрічей із художниками, обговорень та концертів одеських музикантів, серед яких група «Ізя Кольт», що у своїх текстах продовжує поетичну традицію Саші Чорного, іронічного, інтелігентного і трохи фривольного міського романсу та одеської вуличної пісні.

Київський проект «Одеська школа» є частиною загальноукраїнського проекту, що покликаний максимально широко та ґрунтовно репрезентувати одеське мистецтво та вибудувати культурні містки між різними регіонами України. Проект стартував в квітні 2013 року в Донецьку, де виставка «Одеська школа. Традиції та актуальність» з успіхом пройшла в художньо-виставковому центрі «АртДонбас». Після Мистецького Арсеналу в Києві проект вирушить у Львів.

Коментарі