Йосиф Зісельс, правозахисник: Зеленський, ілюзії та олігархи
Я дожив до того віку, коли перестають вірити словам. І оцінюючи перший місяць роботи Зеленського, вважаю за краще винести все сказане за дужки, залишивши тільки справи.
А справи які? Призначення, які досить проблематичні з різних точок зору — професіоналізму, впливу «потойбічних сил» — що не вселяє великого оптимізму. Поїздки, які можна було б назвати справами, але на ділі є символами. Місця вибрали правильні: на початку краще їхати не в Росію або США, а в Брюссель, тим самим підкресливши європейський вектор. І слова там начебто говорилися правильні — як, власне, завжди на Заході.

Сьогодні ж важливіше те, які слова будуть вимовлятися на Сході. І тут, як і в інших питаннях, багато, хто невиправдано покладав на Зеленського свої очікування, можуть розчаруватися. Так, він цілком щиро хоче миру, але конкретного плану немає, і — за винятком спонтанних дій — він не вимальовується досі.

Поки Зеленський повторює кроки Порошенка, хоча у того все планувалося і вирішувалося могутніше і системно. Але чи буде достатньо символічних сигналів Зеленського для того, щоб зберегти темп, заданий Порошенком — невідомо. Та й говорити — не означає робити.

Головне, що команда Зеленського зберігає невизначеність

Немає невизначеності і в іншому. Наприклад, в економічних питаннях, які взагалі не для Зеленського, а для уряду і парламенту. Але оскільки уряд і парламент будуть входити в загальну систему, яка обіцяє бути досить унітарною, президент стає на чолі всього. У всякому разі, ніяких проривів найближчим часом ми тут не побачимо. Україна занадто затиснута багатьма обставинами — для функціонування економічної системи вікно можливостей маленьке.

Від Зеленського також очікують боротьби з олігархами, але поки ми навіть не бачимо її початку. Більш того, існує розуміння, що він хоче домовитися з цими олігархами. А це все одно, що капітулювати перед ними. А якщо використовувати одних олігархів для боротьби з іншими ціною преференцій для перших, тоді система повертається на круги своя. Чи зможе Зеленський стати арбітром перед олігархами, яким був, наприклад, Кучма — я теж поки що не знаю. Йому необхідно зосередити в своїх руках механізми, що дозволяють бути арбітром. Але це, знову-таки, означало б, що він повторює пройдений шлях. Нічого нового.

Якщо позитивні зміни і передбачаються, то в довгостроковій перспективі. Наприклад, в інтерв'ю ВВС на запитання про реванш вже відповів Медведчук. Ця аморальна, але досвідчена людина одним з перших розкусила Зеленського: проросійським силам не варто плекати ілюзії. Але подивимося на співвідношення сил: чи зможе Зеленський утримати прозахідний вектор, залежить від того, на чому він зосередить свої сили, чи зможе зберегти їх і направити.

В цілому прориву за цей місяць ми не бачимо. А головне в тому, що команда Зеленського зберігає невизначеність. Цей бренд, заданий ними ще під час виборчої кампанії — конкретних речей не називати, породжуючи очікування в дуже різних групах населення — зберігається. Під знаком цієї ж невизначеності, судячи з усього, пройдуть і парламентські вибори. А для нас це означає ризики.

Як на мене, то головна тактична небезпека парламентських виборів — ілюзія того, що все можна зробити. Що буде своя більшість у Раді, буде свій уряд, вже є своє президентське оточення, і це дає можливість щось робити. Питання тільки в тому, що. Тому що особисто мене вражає не єдність — таке ми бачили і у Януковича — а системна рівновага. І тут ми повертаємося до початку — впливу олігархів. Їм потрібно покращувати своє фінансове становище — повертати втрачене, надолужувати згаяне. А заради цього і впливати на президентську, а також парламентську владу.

Таким чином знову крутимося в колі одних і тих же питань. Але і так все одно залишаємося в полі еволюційного процесу. А він, як і будь-яка еволюція — прогресивний. І сам собою приносить певні поліпшення незалежно від того, допомагають цьому політики чи ні. Якщо допомагають, все відбувається швидше. Якщо ні — повільніше. Але як би там не було, еволюція та історія — сильніше всіх сил, які ми тільки можемо собі уявити.

Йосиф Зісельс, правозахисник
Інф.: nv.ua

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh