Провідний соціолог про опитування Зеленського, сьогодення та майбутнє демократії і фаталізм українців
"Щастя можна знайти навіть у темні часи, якщо не забувати звертатися до світла", казав професор Дамблдор Гаррі Поттеру. Коли мені бракує світла, я йду до заступника директора Інституту соціології НАН України Євгена Головахи. Відомий соціолог із багатолітнім стажем, філософ і психолог завжди добре знає середню температуру по українській палаті. Але дивним чином його точні діагнози ніколи не лунають як смертні вироки, залишаючи місце надії, що важко, повільно, задкуючи, ми все-таки рухаємося вперед. Головне — не здаватися й не опускати рук хай нечисленній, але все ще наявній у нас інтелектуальній еліті. І в це дуже хочеться вірити.

З Євгеном Головахою ми говорили про мету оголошеного президентом Зеленським всеукраїнського опитування в день виборів; про сьогодення і майбутнє української та світової демократії, а також про те, чому більшість українців продовжують безтурботно ставитися до пандемії коронавірусу.

— Євгене Івановичу, президент Зеленський оголосив проведення опитування в день виборів. Наскільки коректно складені і, взагалі, наскільки показові оголошені запитання? І яка мета, на ваш погляд?

— Мені здається, що це, взагалі-то, такий собі експромт, який не має під собою серйозної методологічної і змістової бази, як кажуть академічні фахівці. Питання суміщення виборів та всенародних опитувань складне і в різних країнах вирішується по-різному. Десь це заборонено, оскільки є підозри, що всілякі опитування можуть вплинути на результати виборів. Наскільки це правомочне в нас, мають відповісти правники. Але навіть якщо вони нічого негідного в цьому не знайдуть, то, перш ніж виходити з такою гучною заявою, думаю, годилося б проконсультуватися з соціологами як професіоналами в цій галузі.

По-перше. Зміст кожного запитання, що виноситься на всенародне опитування, яке хоч і не має законодавчої сили, але має моральну, повинен ретельно обговорюватися. Перше ж запитання, озвучене президентом, викликає в мене сумніви, оскільки містить очевидну відповідь. У бідних країнах, які мають досвід тоталітарного правління і все ще перебувають у посттоталітарній стадії; у яких люди живуть дуже важко, — вітатимуться будь-які форми жорстких покарань.

Запитання про довічне ув'язнення дуже дивне. В усьому світі така форма покарання практикується тільки за жорстокі, насильницькі злочини. Хоч би якими страшними були корупціонери, в нас просто забракне місць ув'язнення, аби всіх їх ізолювати від суспільства. Не робити цього після таких заяв — означає виставити себе на посміховисько. А якщо робити, то на місця ув'язнення для корупціонерів треба перетворити багато державних установ. Довічне ув'язнення — це особливі умови, що потребують від держави величезних витрат.

По-друге. Всі запитання дуже складні. Наприклад, про використання для медичних потреб канабісу. Більшість населення просто не знає, що таке канабіс. Якби людей запитали про легкий наркотик або марихуану, вони б зрозуміли і схильні були б відповісти «ні», бо в наших людей дуже насторожене ставлення до будь-яких наркотиків. Коли ж замість зрозумілих більшості людей слів використовуються медичні терміни, то це може пройти. Коли люди не цілком розуміють, про що мова, — вони часто схильні відповідати «так», аби не показати свою некомпетентність. Про це неодноразово говорив Володимир Паніотто.

І так — щодо кожного запитання. Звісно, люди висловляться за вільні економічні зони, бо не розуміють по суті, що це таке. Все це — запитання, котрі потребують знань, яких більшість не має. Ці нюанси слід обговорювати з фахівцями. Бодай для того, аби зрозуміти: що ви робите, коли пропонуєте деякі запитання для всенародного опитування.

По-третє. Ще одна серйозна проблема полягає в тому, що на кожне з цих п'яти запитань всенародного опитування (котре нібито копіює референдум, але не є таким, оскільки не має юридичних наслідків) передбачається тільки дві відповіді: «так» або «ні». Але якщо всенародне опитування проводиться, аби дізнатися громадську думку й потім на неї спиратися, то треба залишати графу «важко відповісти», як це роблять грамотні соціологи. Якщо ж така графа не вводиться, то людину підштовхують до того або іншого, найчастіше — потрібного, варіанта відповіді. У цьому можуть коренитися певні маніпуляції.
Повний текст

Алла Котляр
Інф: zn.ua

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh