17 лютого, 126 років тому, народився Ісповідник віри, патріарх Йосип Сліпий
"Він належав до найвидатніших мужів ХХ століття".
Звершується ювілейний рік вшанування 125-ліття українського священика, Сповідника Віри - колишнього предстоятеля УГКЦ кардинала Йосипа Сліпого. "Він належав до найвидатніших мужів ХХ століття", - промовив Папа Іван Павло ІІ, поцілувавши руки 92-літнього кардинала Йосипа Сліпого на смертному одрі.

126 років тому народилася людина, християнський подвиг якої в боротьбі з войовничими атеїстами СССР протягом майже півстоліття, на мою думку пересічного християнина, призвів до геополітичних зрушень і довготривалих процесів, які мають тяглість із середини минулого століття. Зокрема – до післявоєнної ядерної розрядки і миру, до об’єднання розкиданих по всіх світах українців-емігрантів з Батьківщиною в лоні майже знищеної радянськими атеїстами української християнської церкви (УГКЦ), до порушення питання про Київський Патріархат у Ватикані ще в 60-ті (що є предтечею і Помісної церкви), до відродження патріотичної героїчної церкви УГКЦ в Україні після майже 50 років заборони, до створення українських християнських вищих навчальних закладів у світі, до процесів глибинного екуменізму і до безкомпромісного патріотизму. Чи не ці питання є актуальними і сьогодні для українців та України?  

За більш ніж 25 років з Дня проголошення омріяної в століттях Незалежності України, сьогодні, в людському вимірі існування ми маємо знову тривалу агресію від східного сусіда, потоки еміграції, конфесійне і культурне роз’єднання, знову злидні і нехтування закону світського і Божого …
Мовне і міжкультурне протистояння нині майже подолано потребою згуртування в протистоянні ворогу. Та чи подолано роз’єднання духовне, глибинне? В пошуках передвиборчих ідей політтехнологи вже намацують духовну сегментацію електорату. На початках лютого 2018 року з телеекранів в ході дискусій звучать пропозиції про «культурне» розподілення за тяжінням до героїки територій, складеної під впливом войовничих атеїстів та радянських інтернаціоналістів зґвалтованої ними ж України.  Для врятування державності, на найближчу перспективу серйозно обґрунтовується і пропонується до зальнодержавного вжитку "духовний сепаратизм" та об’єднання українців, перш за все, матеріальними питаннями економіки. Чи може бути міцною і щасливою сім’я, об’єднана виключно заробітками, та з членами, що мають антагоністичні вподобання та цінності?

Нині для вирішення щоденних проблем багато українців шукають ідола живого в якості президента хорошого. Забуваючи, що поряд Бог є Живим і він діє, коли його просять і ним живуть. Приклад тривалого життя в імперіях різних мастей, безкомпромісне сповідування Віри Христової Йосипа Сліпого, його Заповіт є неоціненної спадщиною для вирішення питань сьогодення і майбутнього України. Тільки потрібно почути й осягнути думку: «Залишаючи цей світ … молюся за вас, моє Духовне стадо, і за весь Український народ, якого я є сином і якому я намагався ввесь свій вік служити словами прощальної Архієрейської молитви Господа Нашого Ісуса Христа. Він бо для нас усіх і для всього світу є "путь, істина і живот" /Ів. 14, 6/.  Прикметно, що Сповідник Віри Йосип Сліпий у Заповіті молиться за весь український народ поза конфесіями та поза мірою глибини праведності Віри. Господь єднає, а роз’єднує інший.

В церквах греко-католицьких служба в традиції східного обряду українською мовою закінчується співом «Боже Великий, Єдиний! Нам Україну храни…». Так то не у всіх церквах в Україні є така спільна молитва. За даними Радіо Свобода Патріарх Російської православної церкви Кирило заявив, що РПЦ ніколи не погодиться на незалежність Української церкви (2016) і за Україну там не моляться... Хвилею обурення відгукнулося українське суспільство на відмову священика Московського Патріархату відспівати хлопчика, хрещеного в іншій християнській конфесії… Тема єдності, духовності і патріотизму постає дуже гостро особливо в часи лихоліття й війни. Українська православна церква Київського патріархату в патріотизмі одностайна з греко-католиками, хоча для єднання в єдиній Церкві очікує навернення греко-католиків (церква східного обряду) в православ’я (в адміністративне перепідпорядкування?).  

Я не один, хто задається питанням, чому так повільно долається роз’єднання нас, християн, коли нам так конче потрібно єднання?  Особисто мені, спраглого до єдності українця, ріже вухо, коли заходячи у церкву з потужною харизматичною назвою - Святого Духа  - я чую, як за установленим правилом УПЦ КП там моляться лише за православних християн, то значить не за мене, греко-католика, і не за мого друга - католика і на за колегу  - протестанта... Чому це так?
У своїй актуальній, як ніколи, книзі, яка вийшла 2017 року з діагностичною назвою щодо сьогодення «У пошуках єдності і правди», отець-доктор Іван Дацько - останній секретар Йосипа Сліпого, згадує слова архієрея ще від 1980 року, які сказано  вже майже тридцять років назад: «Єдність у Христі мусить бути знову встановлена, і глибоку рану роз’єднання у Містичному Тілі треба гоїти. … в Совєцькому Союзі, через спільно несений хрест переслідування, виріс справжній екуменізм, який через глибокосяжне ісповідування віри і купіль у крові мучеників сягає до найглибших начал Євангеліє: шукати Божого, а не людського. Бо, католики, православні, баптисти й інші віросповідання однаково терплять Христа ради. Це терпіння робить їх у подібний спосіб дітьми Божими і дітьми Христової Церкви. Це є здобуток неоціненної вартості. Модерні екуменісти добре б поступили, якби цей стан речей не губили з очей».

Сьогодні, коли апостольські церкви, шукають єднання в Україні в київській традиції, існує поза цим виміром строкатий вир ще і протестантських церков, які в рік 500-річчя реформації за 25 років євангелізації та місіонерства в Україні прихилили до свого лона біля 30% громад вірних від загального числа, які щороку приростають активними модерними християнами… Протестантські церкви в Україні, їх надзвичайно активні релігійні громади та інституції моляться за Україну, відшукають, пропонують програми дій щодо руху українського суспільства до Царства Божого, щастя і економічного процвітання (єпископ В. Решетинський, книга «Потоки из-под порога Храма», наприклад). Існують ще й ті, хто на шляху до Бога. Яка ціна відсутності духовного єднання  і кволих рішень в час загрози молодій державі?

В 1968 року кінокомпанія    Metro Goldwyn Mayer (США) зняла популярний художній фільм «Черевики рибака», в якому кинутий на 20 років до сибірського табору архієпископ (Ентоні Куін), вийшовши на волю, стає Римським Папою. Йосип Сліпий у житті - став кардиналом. Глибина думки й величезна потуга «через терни до зірок» Йосипа Сліпого сьогодні знову виводить цього духовного воїна ХХ століття за рамки конфесійної приватизації на рівень надукраїнський – світовий. Події життя та насліддя Сповідника Віри вивчають в духовних та світських учбових закладах в Україні та по світу. І кожен знаходить ще і ще, занурюючись у аналіз буремних світових подій, випробувань, що випали на долю глави греко-католицької церкви. В контексті стурбованості багатьох світових християнських лідерів та політиків-християн станом християнства загалом, появою українців-в’язнів совісті знову, знову війною в Україні і ядерною загрозою (як у піл час Карибської Кризи 1962), створення потужного художнього фільму високого ґатунку за подіями і наслідками життя героїчного українця, Сповідника Віри Йосипа Сліпого, як прикладу для наслідування, – актуально для розрішення викликів і світових, і українських. Як віддзеркалення потреби в величних постатях українців, 17 лютого 2017, у день народження патріарха Йосипа Сліпого, на його Батьківщині в селі Заздрість, відбувся допрем’єрний показ документального фільму «Справа «Рифи», що розкриває період життя великого українця від кінця Другої Світової війни до Карибської кризи. А далі – відбулися покази в Києві, інших містах України і за кордоном. Чи бачили цей фільм ви?

За даними УГКЦ, 2017 ювілейного року Інститут історії Церкви Українського Католицького Університету проводив заходи аби популяризувати постать видатного мужа Церкви і провідника Народу.  Відбулися: круглий стіл під назвою «Патріарх Йосиф Сліпий: знайомий і незнаний» - у Києві, виїзні сесії в Полтаві, Харкові, Запоріжжі, Ужгороді, Чернівцях, Одесі, Вінниці; науково-практична конференція для вихованців семінарій у Львові про вклад патріарха у розвиток богословської освіти й науки, літня школа в Римі про міжнародні еклезіальні та політичні аспекти його діяльності, наукові семінари в Лювені (Бельгія) та Заґребі (Хорватія). Також було підготовлено банерну фотовиставку, яка експонувалася в багатьох містах України та поза її межами. Матеріали виставки лягли в основу науково-популярного видання «Будьмо собою – життя та заповіт патріарха Йосифа Сліпого», яке побачило світ у Видавництві  УКУ та було презентоване й отримало відзнаку Львівського форуму видавців.

В знак солідарності у відзначені ювілейного року Йосипа Сліпого в УГКЦ, екуменічний колектив продюсерів міжнародного кінопроекту «BLIND» власними зусиллями і ініціативою підготував у жовтні 2017 року доповідь на V Міжнародній науково-практичній конференції "Світоглядні основи та наукові докази розумного задуму в генезі життя та всесвіту», присвячену створеному новому творчому методу масової євангелізації і поширення переможних стратегій духовних воєн – жанр літератури й кіно «FANTASTIC REALITY». Жанр був розроблений на Різдво 2017 року в ході створення  сценарної історії художнього фільму за мотивами життя та подвигу Йосипа Сліпого. На новий жанр і пакет сценарних документів  в березні 2017 в Україні було видано авторське свідоцтво.

Постать спочилого духовного воїна Йосипа Сліпого, яка спричинила в рік 125 річчного ювілею, вперше за історію кінематографу появу євангелістичного жанру, викликала велику реальну зацікавленість серед гостей та організаторів Міжнародної науково-практичної конференції (Київ). Посеред них були представники: Інституту Генезису, Життя та Всесвіту; Християнського науково-апологетичного центру; Міжнародного центру християнського лідерства; Асоціації "Поклик"; Міжнародного благодійного Фонду "Варнава"; Міжнародної місії "Партнери" (Канада); Університету "Ріджент" (США), Університету Орала Робертса (США). Наслідник Йосипа Сліпого, як глави УГКЦ - Архиєпископ-Емерит Блаженіший Любомир Гузар вітав екуменічний колектив кінопроекту міжнародного кінопроекту «BLIND»з досягненнями офіційно і підтримував молитовно.

До роковин звернення  Папи до учасників XIV Міжконфесійного Християнського Симпозіуму (м. Салоніки, Греція) про «потребу ре-євангелізувати християн, які живуть так, ніби Бога не існує» і заклик шукати «нові шляхи» та «розробити креативні методи сповіщення віри»,  щоб «Блага Звістка Ісуса Христа, в усій красі, змогла досягти сучасного європейця», були здійснені дві  радіопрезентації-анонси нового літературного і кіножанру «Fantastic Reality» в контексті кінопроекту «BLIND», пов’язаного безпосередньо з історичними подіями ХХ сторіччя та звитягою життя Йосипа Сліпого. Презентації відбулися в форматі інтерв’ю з авторами нового жанру через Радіо Ватикан в передачі редактора української редакції Світлани Духович у вересні 2017. Ім’я Йосипа Сліпого в контексті масової євангелізації пролунало на весь світ.

На завершення святкувань ювілейного року, Український Католицький Університет УГКЦ у київській світлиці 9 лютого 2018 провів відкриту дискусію «Патріарх Йосиф Сліпий: бути собою!» з виступами Глави УГКЦ Блаженішого Шевчука та Владик. Предметом обговорення були дві ключові теми: як греко-католикам сьогодні в Україні та в глобальному контексті відповідати на сучасні виклики, щоб «бути Церквою» та «бути Народом».
 
На жаль влада, що «молиться» на мільярдні позики грошей, вкотре не надала належної шани й розголосу шанування великому українцю і священику об’єднавчої сутності. Вочевидь, спільні святкування ювілеїв такого рівня особистостей всіма християнськими церквами та українцями на загальнодержавному рівні ще попереду. На відміну від багатьох інших, Духовне Управління Християн Віри Євангельської «Українська месіанська Церква» і ряд протестантських інституцій одразу підтримали популяризацію світом «не свого», а греко-католицького священика, кардинала, для євангелізаційних та об’єднавчих християнських процесів, формування справжніх духовних і світських лідерів у світі, як приклад молоді для наслідування!

Свій заповіт українцям Йосип кардинал Сліпий писав більше 8 років до відходу у 1984 році. Його варто читати й осмислювати:  «Силу на оцьому моєму хресному шляху В'язня Христа ради давала мені свідомість, що цим шляхом іде також зо мною моє духовне стадо, мій рідний Український Нарід, всі владики, священики, вірні, батьки і матері, малолітні діти, жертовна молодь і безпомічні старці. Я не самотній!»

Багатосторінковий заповіт духовного воїна українського народу -  це дороговказ усім нащадкам для єднання навколо Бога без конфесійних та інших обмежень. Єднання навколо Господа, а не «корита з грошима». Неодноразовим пропозиціям керувати «работніками церкві» в СССР та Україні, непідкупний український священик Йосип Сліпий надав перевагу життю з Богом - 18 рокам страждань за Віру та Український Нарід в концтаборах в Мордовії й Сибіру, разом з християнами різних конфесій та національностей… Він боровся і переміг. Його справи тривають й сьогодні. Він вірив в Господа і навіть в концтаборах Імперії Зла бачив християнську Незалежну Україну!
Єднаймося!

Спеціальний кореспондент ВН Роман Колядюк (AMGC)

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh