Bellingcat оприлюднить розслідування про Вагнергейт уже на цьому тижні
У міжнародній групі журналістів-розслідувачів Bellingcat розповіли, що їхнє розслідування Вагнергейту про зрив ймовірної спецоперації із затримання бойовиків російської приватної військової компанії Вагнера, яке буде опубліковано цього тижня, налічує понад 11 тисяч слів.
Про це повідомляється у Твіттер Bellingcat.

"Розслідування Bellingcat Wagnergate складається з понад 11 тисяч слів і базується на інтерв'ю з особами, причетними до операції, величезній кількості документальних доказів (включаючи аудіо, відео та фотографії) та перевірці заяв з відкритим джерелом", — розповіли розслідувачі.

Звіт міститиме багато інформації та доказів, які можна порівняти із заявами президента України та його команди, зазначили у Bellingcat.

Напередодні у Bellingcat пообіцяли опублікувати розслідування про «вагнерівців» вже на початку цього тижня.

У грудні 2020 року розслідувачі Bellingcat заявили, що знайшли докази планування спецоперації із затримання бойовиків російської ПВК Вагнер, яку розробило ГУР Міноборони України спільно зі співробітниками СБУ, і пообіцяли випустити фільм про це.

Першу частину розслідування обіцяли оприлюднити ще на початку 2021 року, але згодом публікація кілька разів переносилася.

Головний розслідувач Bellingcat Христо Грозєв розповів НВ, що видання опублікує розслідування щодо зриву спецоперації із затримання «вагнерівців» у трьох різних форматах: двогодинний документальний фільм, його коротшу версію, а також текстову версію.

Засновник Bellingcat Еліот Гіґґінс наприкінці вересня казав, що текстове розслідування щодо справи «вагнерівців» має бути оприлюднено не пізніше ніж наприкінці жовтня, однак публікація поки не вийшла.

Що відомо про «спецоперацію» із затримання бойовиків ПВК Вагнера

29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. Через кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.

У Мінську заявили, що метою бійців ПВК була дестабілізація ситуації в країні перед президентськими виборами. Частина затриманих воювала на Донбасі на стороні «ДНР» і «ЛНР». Всупереч клопотанням України про їхню екстрадицію, Білорусь віддала найманців РФ.

За даними журналіста Юрія Бутусова, насправді прибуття «вагнерівців» у Білорусь було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх з РФ. Раніше ці бойовики брали участь в бойових діях на Донбасі й причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 українських військовослужбовців.

Журналістка Яніна Соколова оприлюднила аудіозапис, на якому ймовірно зафіксовані переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.

Зрештою Бутусова і Соколову викликали на допит до ДБР у справі про розголошення секретних відомостей.

П’ятий президент Петро Порошенко в грудні 2020 року заявив, що особисто санкціонував спецоперацію у 2018 році. За словами радника голови ОП Олексія Арестовича, якщо операція й існувала, її міг зірвати сам Порошенко.

Нинішня українська влада заперечує існування спецоперації проти «вагнерівців».

У червні в інтерв'ю на телеканалі 1+1 президент Володимир Зеленський заявив, що історія із затриманням «вагнерівців» в Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея походила від інших країн. Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перебрехали.

За інформацією ТСК Ради, в липні 2020 року СБУ звернулася до ГУР Міноборони з пропозицією провести «спецзахід» і витягти з території Росії людей, які, як вважається, брали участь у збройних конфліктах — зокрема на Донбасі. До цього, ще у 2018 році, українська розвідка почала збирати інформацію про учасників ПВК Вагнера і проводила співбесіди, щоб отримати відомості про роботу ПВК.

Інф.: nv.ua

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh