Сергій Грабовський: Для СБУ критика влади – антидержавна діяльність
СБУ невтомно бореться з російською агентурою та підривними елементами в Інтернеті.
Знаходить дописувачів і коментаторів, які займаються відвертою антидержавною пропагандою (бо є і замаскована, за яку важко "вчепитися") та передає справи до суду. Загалом, за підрахунками громадської організації "Платформа прав людини", з 2014 до 2018 року українські суди ухвалили 118 вироків за публікації антидержавного спрямування у соціальних мережах (переважно «ВКонтакте» й «Одноклассники», але часом й у Facebook). Найбільше судових рішень стосувалося висловлювань, які напряму зачіпали національну безпеку. Так, за заклики до підриву територіальної цілісності винесли 69 вироків, а за заклики до дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу – 54. Усі ці дані стосуються часів Петра Порошенка, коли СБУ очолювали Валентин Наливайченко та Василь Грицак. Зараз теж проводяться відповідні операції, але вони ще не узагальнені.

Утім, вирок суду далеко не завжди досягає мети – покарання зрадників й агентів Росії. Так, траплялися ситуації, коли доводилося випускати на волю персонажів, які шалено агітували проти мобілізації і на підтримку терористів, причому під тиском міжнародних організацій, бо, мовляв, то журналісти, які мають право на свої судження. На свої – так, а на ретрансляцію путінських? Ба більше, випустили одного такого наче-журналіста, а він зняв із дрона антитерористичні навчання Нацгвардії у Києві та виклав цей відеозапис в Youtube. В Ізраїлі за таке він би сів за ґрати, і надовго (а найшвидше, дрон був би одразу збитий), але Україна – не Ізраїль, і боротися як він не вміє…

А разом із тим траплялися і знакові збої. Он на Полтавщини віддали під суд користувача під ніком «Мішка», який упродовж 2014-2015 років залишив три коментарі під статтями інтернетвидання «Полтавщина». Мовляв, посягає на територіальну цілісність і здійснює антидержавну пропаганду. Дозволю собі процитувати ці коментарі мовою оригіналу:

16.03.2014. «Хохлы. Помянем Крым! Не чокаясь)))».

27.03.2014. «Предлагаю провести референдум на тему федерализации России с дальнейшим присоединением Российской Федерации к Полтавской области».

27.04.2015. «Свободу Кабылякам! Кабыляцкая народная республика! КНР!».

Суду дістало розуму припинити справу за відсутністю складу злочину. Бо ж ідеться про звичайний сарказм, в тому числі й у першому коментарі: Крим під російською окупацією приречений, а «хохли» винні в тому, що його здали. Ну, а назва «Кабиляки» замість Кобеляків – це теж сарказм, хоч і районного масштабу: очевидно, хтось там таки заслужив на такий топонім…

Але, як на мене, цікавіше інше: коментар на тему «приєднання РФ до Полтавської області» після відповідного референдуму, якщо і можна оцінити як замах на територіальну цілісність, то не України, а Росії. Тож закономірне запитання: чиї інтереси захищали СБУшники Полтави, передаючи «справу» до суду? Невже ж їм зателефонували «колеги» з ФСБ і попросили покарати надто «веселого» хлопця «Мішку» в ім’я дружби двох відомств? Втім, є й інше пояснення: граничне невміння мислити тих, хто вів ці «справу»…

Ще одна вельми сумнівна справа порушена проти колишнього вчителя, пенсіонера з Чигирина Володимира Терещенка. Йому інкримінують заклик у Facebооk до повалення конституційного ладу, а це до трьох років ув’язнення. Про що конкретно йдеться? Про зображення кулемета й лайливу оцінку дій влади (пост цей видалено самим автором). Але є у Терещенка щось близьке за змістом – зображення вояка УПА з тризубом на кашкеті, автоматом у руках і написом: «Коли в державі все погано і кажуть, що треба «валити», ліберал питає «куди?», а патріот – «кого?». Сам Терещенко вважає, що його переслідують саме за активну громадську позицію, бо він «наступив на улюблені мозолі» не одному чиновникові. Але що цікаво: пост у Facebооk він опублікував у 2018 році, за іншої влади, на адресу якої кандидат на посаду глави держави Володимир Зеленський заявляв: «Зробимо їх разом!». І ніхто чогось не порушував проти нього кримінальну справу, а тим часом добре відомо, що «зробимо їх» на «пацанському» жаргоні, що його так полюбляє «Квартал 95», означає насильницькі дії – аж до вельми радикальних. Ну, а зараз, очевидно, влада стала сакрально-недоторканною, що СБУ згадала стару справу й актуалізувала її…

А водночас є й недоторканні, яким можна все і яких СБУ, судячи з усього, ніколи і ніяк не зачепить. Не стану називати т.зв. «політиків» (насправді ж політиканів) із числа «п’ятої колони» чи патологічно антиукраїнських й антидемократичних коментаторів статей на сайтах провідних інтернетвидань. Згадаю лише скандально знану телеведучу Сніжану Єгорову, яка, скажімо, в прямому ефірі програми «ПрямоTalck» напередодні цьогорічного Дня Незалежності заявила: «Всё, что предлагается в последнее, постмайданное время, например, меня абсолютно не устраивает. Мне не нравятся эти герои, эти рагули, которые повылазили непонятно откуда. Селюки, которые разговаривают на суржике. И готовы свою жизнь положить… Свою жизнь, какую? Жизнь, которая собой ничего не представляет…». За її словами, українські вояки – люди, які «никогда ничему не учились, не вкладывались, не стремились ни к чему… Они просто готовы пожертвовать своей жизнью. Да, это подвиг, возможно. А может быть, это высокая суицидальная готовность, когда человек не видит перспектив в своей жизни и эта жизнь не представляет для него ценность… Это как наркоманы, которые за дозу готовы жизнь продать, кровь отдать последнюю. Но это же ненормально».

На початку листопада вона опублікувала такий пост у Facebook: «Некролог: Молодое и здоровое тело Украины убила затяжная и смертельная болезнь под названием "независимость". 1991-2014 г.г.». Коли ж у соцмережах піднялася хвиля обурення, вона відповіла так: «Всех чертей, активистов, нациков, рогулей и прочих умственно-отсталых прошу не беспокоить… Я не дипломированный врач и не могу помочь Вам излечиться…….»

Що ж, для СБУ у її нинішньому стані, схоже, заяви в соцмережах про те, що Україна вмерла від хвороби під назвою «незалежність», не є крамолою. А от критика влади (не має значення, якої саме) – антидержавна діяльність. Дуже хотілося б помилитися, проте поки що підстави, як на мене, відсутні…

Сергій Грабовський, політолог, історик, філософ
Інф.: day.kyiv.ua

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh