Тетяна Ніколаєнко: Прямі перемовини з Путіним, блекаути та ігнор Конституції: чим хвалився і про що мовчав Зеленський у Раді
У середу, 1 грудня, президент Володимир Зеленський виступив з посланням до Верховної Ради. У промові на 43 хвилини голова держави перерахував свої плани на майбутнє та зробив низку приємних обіцянок для українців. Але не згадав про проблеми і недоліки у роботі влади, яка вперше за всю незалежність сконцентрована в руках однієї партії.

"Головний висновок з виступу президента – він продовжує ігнорувати зміст Конституції. Його повноваження стосуються безпеки держави і зовнішніх відносин. Ми не почули жодного слова ні про можливе вторгнення, ні про стан армії, ні про стратегію міжнародних відносин. Ми слухали про автобуси до шкіл і Дія.City. Вибачте, але це не проблеми рівня президента", - обурився в коментарі Цензор.НЕТ один з депутатів від опозиції.

"Якщо так далі піде, то наступного року ми будемо слухати, що тепер у шкільних вбиральнях не сірий, а білий туалетний папір – і це заслуга президента", - додав він.

З перших слів свого виступу Зеленський завдав удару по своєму новому головному опоненту – Рінату Ахметову.

Президент наголосив: "Ми відновили, проголосили, обрали й здобули незалежну Україну. …Де політики працюють на 100% громадян, а не на 20% ВВП одного громадянина".

Обіцяного три роки чекають…

Далі Зеленський почав перераховувати свої здобутки:

-"У 2021 році розмір економіки України вперше досягне рекордного рівня за період незалежності – перевищить 190 мільярдів доларів.Це більше, ніж у докризових 2008-му та 2013 роках".

-"Вперше, починаючи з того ж 2013 року, ми зменшимо державний борг до рівня нижче 50% ВВП".

-"Наші золотовалютні резерви зросли й сьогодні досягають 30 мільярдів доларів. Це є найвищим показником з того ж 2013 року".

-"Вперше в історії незалежної України ставка кредитів для малого та середнього бізнесу опустилася нижче 10%. Наразі це в середньому 9,7%".

-"Вперше за всю історію я вношу законопроєкт про економічний паспорт українця. Відповідно до нього, ці кошти – плата за використання наших надр – накопичуватимуться на персональних рахунках дітей громадян України (до досягнення ними повноліття)".

-"Із сьогоднішнього дня мінімальна зарплата в Україні становить 6,5 тисяч гривень. Ми не тільки підвищили мінімальну зарплату. Середня заробітна плата вперше за останні 30 років у доларовому еквіваленті перевищила 500 доларів на місяць. Вперше зарплата лікарів зросла за рік вдвічі".

Прямі перемовини з Путіним, блекаути та ігнор Конституції: чим хвалився і про що мовчав Зеленський у Раді 01

Далі президент перейшов до обіцянок: 24 тисячі гривень зарплата для медиків, 15 тисяч кілометрів доріг замість 13 тисяч цього року, 810 мостів і мостових переходів у наступні роки, 16 регіональних аеропортів, два з яких на Донбасі. Перший рейс національного перевізника ЮНА вже у 2022 році.

"До 2025-го буде повністю сформовано флот компанії – не менше 20 суден", - обіцяє президент, але не уточнює, чиї це будуть літаки. А літаки не українські, а французькі.

Далі обіцянки 80 нових електричок та майже 500 нових сучасних спальних вагонів українського виробництва, 9 тисяч спортивних майданчиків і 19 льодових арен, сотні ДЮСШ та спортивних інтернатів, нові палаци спорту та по 300 нових шкіл та дитячих садків.

До багатьох з цих пунктів можна лишити ремарки. Наприклад, зарплатню у 6500 гривень президент у минулому посланні обіцяв ще на липень 2021, так само як і зарплати медикам.

При цьому навіть з нинішніми ставками, за підрахунками VoxUkraine, станом на 1 серпня 2021 року загалом заборгованість по зарплаті в країні становила 3,96 млрд грн, а в сфері охорони здоров’я - 107 млн грн.

За перше півріччя 2021 року "Укрзалізниця" прозвітувала про 1,4 мільярда гривень сукупних чистих збитків. Її рухомий склад зношений і вимагає 100% оновлення. Останні кілька місяців говорять про закупівлю 500 пасажирських вагонів (попередники теж говорили про такі ж обсяги). Але за фактом, наприклад, цього року Укрзалізниця отримає замість 100 обіцяних лише 20 вагонів.

На думку ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна, з того, що пообіцяв президент, можна закуповувати десь третину на рік.

"В кращому випадку, зможуть робити по 150-200 на рік, але для цього їм треба мінімум рік підготовки і стабільне фінансування", - каже Омелян.

Якщо комусь видається великою кількість реконструйованих аеропортів, то за попередньої влади транспортна стратегія до 2030 їх передбачала 50. А у випадку з аеродромом дніпровського аеропорту реконструкція має дуже скандальний присмак – наразі розпорядником майна замість держави виступає компанія з орбіти Ігоря Коломойського, хоча держава мала забрати цей об’єкт ще 12 років тому. А ціна реконструкції після заміни підрядника зросла на півтора мільярда гривень.

Створення державної авіакомпанії ЮНА багато експертів також вважають недоцільним, оскільки компанія не буде конкурентною за наявності флоту у 20 бортів.

Крім того, той же Омелян та засновник компанії "Авіаплан" Євген Трескунов вважають, що доцільнішим було б не брати в лізинг французькі аеробуси, а налагодити співпрацю з вітчизняним "Антоновим", який виробляє Ан-148 та Ан-158.

Тепер про дороги. Дороги будують і люди це бачать, але це не значить, що не формується борговий фонд.

"Вже понад 100 млрд грн боргу, у 2022 буде 140 млрд, що дорівнює двом Дорожнім фондам. Витратили за 2 роки понад 10 млрд дол, збудували 13 000 км, а реально не більше 10 000 км. Усього у нас 170 000 км. Вони, крім ключових доріг державного значення, нічого будувати не планують. Програми "Великого Будівництва" де юре взагалі не існує. Зате йде здорожчання дорожніх робіт у 4 рази, якщо порівняти з 2019", - каже ексміністр Омелян.

Він також нагадує, що в його часи гарантії на дороги становили 5-10 років, а зараз лише 3. "А це важливо, бо коли все героїчне будівництво розвалиться, ми все почнемо заново. Як це було за Януковича, коли Азаров розповідав про 97% відремонтованих доріг", - зауважує ексміністр.

Золотовалютні резерви зросли й сьогодні досягають 30 мільярдів доларів. Може здатись, що це заслуга української влади, але насправді це вимога МВФ, яку українській владі озвучували з 2018 року.

Крім того, слід мати на увазі, що у листопаді Міністерство фінансів підвищило прогноз виплат за державним боргом у 2022 році ще на 17,91 млрд грн – до 456,4 млрд грн.Мінфін також прогнозує виплати за держборгом у 2023 році на рівні 345,17 млрд грн, в 2024-му – 326,6 млрд грн.

Низькі тарифи і блекаути

Втім, якщо в цих заявах президента ще можна просто висловити скепсис щодо строків виконання чи інших нюансів, то є речі, які викликають сумнів в тому, чи в курсі президент взагалі щодо того, що відбувається навколо.

"Енергетична криза, обмеження в електропостачанні, значне зростання тарифів. Вперше – це не про Україну. Це реалії усього світу, попри які нам вдалось зберегти стабільність в енергетиці, стримати зростання цін на житлово-комунальні послуги, а ціни на електроенергію для населення – навіть знизити", - заявив президент Зеленський у Верховній Раді.

З цієї заяви у пересічного українця має виникнути враження, що Україні енергетична криза не загрожує і ціна по 1900 доларів за тисячу кубометрів газу – не про нас. На жаль, це не так. Влада скинула балансування тарифу на місцеві влади, підписавши з ними меморандум. Втім, це не значить, що ринкова ціна на газ не зачепить кишені українців. Бо вона зайде туди навіть з найдешевшими сосисками.

Колишній міністр енергетики Олексій Оржель каже, що в разі холодного лютого ми можемо не уникнути навіть блекаутів.

"Чому в нас може бути блекаут і до чого, до речі, дуже небезпечно ведуть президента? І він сказав дуже небезпечну річ на пресмарафоні про те, що ми всі перейдемо на електрику. Ми не можемо взяти і перейти на електрику. В нас не готові мережі, не готові споживачі. Але до чого його ведуть? Його ведуть до того, що в нас будуть працювати в лютому 15 блоків. 15 атомних блоків – це дуже небезпечно. Друге, води в нас вже нема... Якщо, не дай Боже, у нас виходить один блок і імпорт нам не включають до балансування, то в нас блекаут", – сказав Оржель вчора в ефірі 5 каналу.

Його думку також підтримав і колишній голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв.

На думку того ж Оржеля, імпорту вугілля взагалі можна було уникнути.

"Якщо говорити взагалі про імпорт, його можна було уникнути. Якщо б готуватися все літо до ситуації. Купити газ по 350 в свій час, купити вугілля по 90-110 в свій час. Зараз ми вимушено включаємо імпорт. Більше того, який критичний ризик імпорту?.. Нам не дають набрати склади", – зауважив екс-міністр.

Найгірше в цій історії, на думку Оржеля, що в наступну зиму Україна увійде ще у більш виснаженому стані, ніж в цю, але в президента все прекрасно.

Чи існує для президента Конституція

Є ще дві речі, які не можна було пропустити повз вуха у виступі президента, бо вони дуже ризиковані.

"Мені дуже різонула слух теза про електронне голосування. На сьогодні воно є в Естонії і в Росії. При чому в Росії це випробували лише на місцевих виборах. В країні ж, яка не захищена, веде війну і де і без електронного голосування маніпуляцій вистачає, навіть заїкатись на цю тему не варто", - зауважує нардеп від "Голосу" Сергій Рахманін.

"Друга річ, яка мене різонула – це множинне громадянство. Ну, я вже не нагадуватиму йому про існування книжечки під назвою Конституція України. Стаття четверта Конституції цього не передбачає. Щоб змінити законодавство, він має змінити Конституцію. І то після погодження на всеукраїнському референдумі. Отож, він має пройти Конституційний суд, два читання – 226 і 300 голосів - в проміжку позитивний висновок КС, та ще й референдум. До чого тут закон? Тобто він як ігнорував Конституцію, так і ігнорує", - додав депутат.

Про що більше не говорить президент і чому говорить про зустріч з Путіним

На що ще варто звернути увагу – це те, про що президент говорив минулого року, але вже не згадує цьогоріч.

Наприклад, минулого року президент дуже багато говорив про народовладдя, а цього року – ані слова. Щоправда, минулий виступ президента відбувався за 5 днів до місцевих виборів, і тоді це було важливим. Зараз – ні.

Президент вже не говорить про легалізацію грального бізнесу, бо доходи виявились не такими, як обіцяли, член регулятора ринку зашкварився на хабарі, НСТУ, яка мала б отримати у свій спецфонд гроші від податків з грального бізнесу, не факт, що їх отримає, а депутати планують знизити оподаткування сфери.

Президент вже не говорить про успіхи приватизації. Вочевидь, після скандалу навколо продажу заводу "Більшовик" та звільнення голови Фонду держмайна.

Не згадує президент і закон про нульову декларацію, який має показати свій результат лише наступного року, але експерти не дуже вірять у його економічний ефект і в те, що українці понесуть сірі надбання до банків.

Зеленський вже не говорить навіть про швидкісний Інтернет.

І, що значно прикріше, не називає поіменно партнерів України. Але натомість говорить про прямі переговори з Путіним. Чому?

"Перша теза – мені здається, що є повна криза ідей, що робити. А коли ідей нема, то треба повертатись до старої апробованої схеми, що треба домовлятись про мир. Друге – я не знаю, наскільки президент готовий до загострення, але підозрюю, що він може цього побоюватися, тому що випробування війною, на відміну від попередника, він не проходив. Третє – я не виключаю, що може бути тиск з боку наших західних партнерів, які з одного боку демонструють рішучу підтримку, а з іншого – вже з’явилось кілька публікацій, що треба тиснути не тільки на Москву, але й на Київ, щоб убезпечитись від війни в центрі Європи. Четверте – президенту хочеться зберегти своїх прихильників, хоча б тих, які не за силовий варіант, а за "домовлятись". Можливо, є такий мотив. Але чим в цій тезі керувався президент, треба питати у нього", - відповідає на питання Цензор.НЕТ Рахманін.

"А якщо говорити, який в цьому сенс, то це безглуздо. Бо будь-які перемовини з Москвою – і прямі, і опосередковані – ні до чого не призведуть. Бо перемовник з Зеленського не найкращий, про що домовлятись – не розумію, а Путін буде домовлятись лише про те, що суперечить нашим національним інтересам. І президент України на це піти не може. Тому варіантів тільки два – вимагати від Росії виконання мінських домовленостей, хоч вони нам і не вигідні, але вони і там свою частину не виконують. Другий варіант – тягнути час і шукати нові ідеї, яких зараз немає", - додав депутат.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ
Інф.: censor.net

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh