Сучасна національна політика в Росії - продовженням сталінської політики зросійщення
Протягом вересня 2019 року почергово відбулися дві події, що спричинили глибокий резонанс на території, яка сьогодні ще називається Російською Федерацією.
– ПОДІЯ ПЕРША:
Як повідомила газета “День”, заслужений діяч науки Удмуртії (Російська Федерація) вчинив самоспалення в ім’я збереження національної мови.

Альберт Разін, кандидат філологічних наук, заслужений діяч науки Удмуртії і захисник малих народів, вранці 10 вересня 2019 року прийшов до будівлі Держради Удмуртської республіки, розгорнув плакат з цитатою Расула Гамзатова “І якщо завтра моя мова зникне, то я готовий сьогодні померти” та вчинив самоспалення.

Наприкінці серпня Альберт Разін написав звернення до депутатів Держради Удмуртії під назвою “Удмуртський етнос зникає. У ваших силах врятувати його” .

На 8 сторінках цього тексту Альберт Олексійович викриває сучасну національну політику в Росії, називаючи її «продовженням сталінської політики зросйщення». Вчений пише про “удмуртофобію” в політиці Росії, результатом якої стала “душевна недуга аборигенів Удмуртії, пов’язана з відчуттям їхньої “меншовартості”.

У числі факторів Альберт Разін називає, зокрема, відсутність удмуртів у керівництві республіки, особливо той факт, що ані глава Удмуртії, ані голова Держради, ані глава республіканського уряду не є удмуртами. “Удмурт на своїй землі відчуває себе НЕ господарем республіки, а ізгоєм”, – пише вчений у зверненні до депутатів Держради.

Серед його пропозицій були такі: обов’язкове вивчення удмуртської мови в школах, цілодобове мовлення національно мовою на телеканалах – за прикладом Башкортостану і Татарстану, вуличні вивіски на двох мовах, відродження села, боротьба з глобалізацією та урбанізацією.

Міністр національної політики Удмуртії Лариса Буранова прокоментувала самопідпал 79-річного вченого так: “Альберт Разін був гарячим прихильником ідеї повернення до традицій, до життя у древньоудмуртскій громаді. Саме в общинності він бачив перспективи і виживання народу, не приймав сучасні форми, близькі для молоді. Він хотів переконати молодь повернутися до витоків і традиційного общинного способу життя. Нещодавно він їздив у Вавозький район, де буде свято в наступному році – переконував місцеву адміністрацію, що Гербер, національне удмуртське свято, повинне проходити у традиційній манері, без всяких сучасних форматів, так, як це було в давнину”.

Полум’я намагалися загасити за допомогою вогнегасників, але Альберт Олексійович надів багатошаровий одяг, маску і рясно промочив все це бензином, тому врятувати його, на жаль, не вдалося…

– ПОДІЯ ДРУГА:

Юрій Сиротюк – директор Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” – 12 вересня поділився такою новиною у мережі “Фейсбук”

“Свобода народам! Свобода людині!

Маю честь бути на унікальному заході.
Мого хорошого знайомого, активного учасника Революції Гідності, комбатанта московсько-української війни, підполковника Збройних Сил України Сиреся Боляєня обрано головним старійшиною ерзянського народу – Інязором.

13 липня 2019 року в Ерзяно-Мокшанії (Республіка Мордовія) відбувся Раськень Озкс – родове моління ерзянського народу. На Раськень Озкс з’їжджаються ерзя з усього світу. Крім церемоніальної, Раськень Озкс відіграє важливу суспільну роль. Напередодні моління збирається Рада старійшин – Атянь Езєм, яка обговорює найважливіші проблеми життя народу.

На період до проведення наступного Раськень Озкс члени Атянь Езєм таємним голосуванням обирають головного старійшину ерзянського народу – Інязора, який представляє національний рух назовні, перед іншими народами.

Цьогоріч Атянь Езєм довірив виконання цієї важливої місії Сиресю Боляєню – голові Товариства ерзян України «Erźań val», співзасновнику руху «Вільний Ідель-Урал». Його кандидатуру підтримали 12 з 18 старійшин.

Це перший випадок в новітній історії ерзянського національного руху, коли ерзя підтримали на посаду Інязора, людину, що перебуває за межами Російської Федерації. З огляду на суспільно-політичні переконання Сиреся Боляєня, його участь в Революції гідності та в російсько-українській війні – проведення церемонії складання присяги на території Республіки Мордовія (РФ) було перенесено до України.

Разом з Сиресєм ми їздили з волонтерськими поїздками на фронт, проводили експертну дискусію «Як облаштувати Росію» (видали відповідну книгу).

Вірю, що ерзяни з Божою і нашою поміччю збережуть ідентичність та здобудуть власну домівку-державу…”

– КОМЕНТАР ВІД Інформаційний часопис МоУН:

На перший погляд ці дві події, які відбулися з інтервалом у дві доби і планувалися заздалегідь людьми, що не були знайомі поміж собою, не мають нічого спільного, окрім прив’язки до території, яка сьогодні ще має назву Російська Федерація.

Однак якщо глянути на ситуацію з погляду міжнародних аналітиків та політичних експертів, то стає очевидним – Російська імперія, яку так активно намагається утвердити і розширити кремлівський диктатор Владімір Путін, дала глибоку тріщину, що значно поглибилася у ці останні теплі дні 2019 року.

НІЩО НЕ ЗУПИНИТЬ ІДЕЇ, ЧАС ЯКОЇ НАСТАВ – крилаті слова Степана Бандери сьогодні звучать особливо актуально для наших сусідів, які розпочали процес звільнення від московського ярма. А це дає підстави для здійснення моїх оптимістичних прогнозів від січня 2018 року:

“Українська Реконкіста на завершальному етапі призведе до переможного походу нашого війська на береги Тихого океану, де вояки із берегів Дніпра помиють чоботи у теплих водах поблизу Владивостока…

Боротьба триває!

Прогнозую до свого 60-річчя (через 5 років) остаточне завершення нашої РЕКОНКІСТИ, повернення всіх втрачених територій і визвольний похід українського війська до єдинокровних братів-українців на Зелений Клин”.

Іван Вовк, викладач Мадридського НКЦВО МАУП, громадський діяч
Інф.: vgolos.com.ua

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh