Українська армія досі у добі СРСР – експерти
Українське військо перебуває у стані реформування відтоді, як Україна відновила незалежність у 1991 році. Кожний уряд обіцяє створити оптимальну за чисельністю, мобільну та високотехнологічну армію. Але досі актуальні такі серйозні проблеми, як зубожіння молодшого офіцерського складу, нестача фінансування для повсякденних армійських потреб та модернізацію, - йдеться у статті на Радіо Свобода.
Водночас, як нагадують експерти, українці беруть участь у міжнародних військових навчаннях, а також несуть бойову службу у міжнародних операціях під керуванням ООН, НАТО й ОБСЄ. Але як далеко українське військо від європейських стандартів?

Постфактум стають відомими деякі подробиці комплексних міжвидових військових навчань Збройних Сил Російської Федерації у безпосередній близькості від державного кордону України. Вимальовується загалом задум навчань та їх завдання. Тобто які реальні дії відрепетирували російські збройні сили. По-перше, треба однозначно зазначити, що кількість особового складу та техніки явно перевищує задекларовані 7000 військовослужбовців, а також навіть і "порогові" 13 000 чоловік.

Новий міністр оборони України поспішає розпродати армію
Із призначення на початку лютого цього року міністром оборони України Дмитра Саламатіна, що був до цього шалено далеким від армії «бізнесменом», і в експертному співтоваристві, і в самій армії багато ламали голову, яку мету переслідує влада цим призначенням.
Схоже, відповідь на це питання отримана.
За даними «Хвилі», перші ж вказівки, які в даний час отримують у видах Збройних сил і структурних підрозділах МО від нового міністра, ще недавно займався торгівлею зброєю на посаді глави концерну «Укроборонпром», наказують в екстреному порядку визначити землі, об'єкти, техніку і майно, яке буде виставлено на продаж.

68% українців не вірять, що наша армія їх захистить
Згідно з результатами опитування, проведеного Інститутом Горшеніна, на питання, чи здатна сьогодні наша армія в разі реальної військової загрози з боку інших країн захистити Україну, «точно так» відповіли лише 3,6% опитаних, «скоріше так» - 19,8 %, «скоріше ні» - 44,9%, «точно ні» - 23,4%. Не змогли відповісти 8,3% опитаних респондентів.
Тут варто згадати про суть поняття «збройне протистояння», щоб розуміти трагічність таких цифр.   Детальніше